05 листопада 2013 року м. Київ К/9991/27810/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року
у справі № 2-а-12676/10/2070
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (позивач) до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000901722/1 від 19 серпня 2010 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, Чугуївська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Крім того, Чугуївською ОДПІ Харківської області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Чугуївської ОДПІ Харківської області на Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку СПД-ФО ОСОБА_3 за період з 01 вересня 2008 року по 30 квітня 2010 року, за результатами якої складено акт № 824/1722/НОМЕР_1 від 14 липня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000901722/0 від 22 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 6 700,14 грн. (2 233,38 грн. - основний платіж, 4 466,76 грн. - штрафні санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000901722/1 від 19 серпня 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з невірним визначенням щомісячного сукупного доходу працівника ОСОБА_4 та, як наслідок, неутриманням податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 2 233,38 грн.
Визначаючи позивачу вказану суму податкового зобов'язання, податковий орган приймав до уваги пояснення ОСОБА_4 та вказаний нею розмір виплаченої позивачем заробітної плати в сумі 19 745,00 грн. за період з вересня 2008 року по березень 2010 року.
Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-ІV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Як встановлено судами, між позивачем та ОСОБА_4 укладено трудовий договір № 2 від 01 вересня 2008 року, пунктом 3 якого визначено розмір заробітної плати ОСОБА_4 на рівні 525,00 грн. на місяць.
Дослідженими судовими інстанціями розрахунково-платіжними відомостями підтверджується, що позивачем нараховувався та утримувався податок з доходів ОСОБА_4 в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у контролюючого органу в даному випадку правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання податкового органу на пояснення ОСОБА_4 як на беззаперечний доказ розміру отриманої нею за період з вересня 2008 року по березень 2010 року заробітної плати з огляду на те, що вказані пояснення суперечать іншим доказам у справі, зокрема, трудовому договору № 2 від 01 вересня 2008 року, розрахунково-платіжним відомостям, а будь-яких інших належних доказів на підтвердження своєї правової позиції відповідачем надано не було.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Замінити у даній справі відповідача - Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області її правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Приходько І.В.