11.11.2013
Справа № 1522/22314/12
Провадження № 2/522/4081/13
11 листопада 2013 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання членом сім'ї наймача, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, про зміну договору найму жилого приміщення та видачу ордера на жиле приміщення, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в подальшому уточнивши його, до ПРА ОМР, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просить встановити факт проживання однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_5, з 19 жовтня 1992 року до дня смерті ОСОБА_5; визнати її членом сім'ї ОСОБА_5 як наймача квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним ордер серії ПР № 009146 від 03 листопада 2011 року, виданого ПРА ОМР на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1; зобов'язати ПРА ОМР видати на ім'я ОСОБА_2 ордер на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1; визнати недійсним договір найму жилого приміщення, а саме кімнати площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, укладений між ПРА ОМР та ОСОБА_3; зобов'язати ПРА ОМР укласти з ОСОБА_2 договір найму жилого приміщення, а саме кімнат площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, та відкрити на її ім'я окремий особовий рахунок.
Позивачка обґрунтовує вимоги тим, що вона є власницею 547/2000 частин комунальної квартири АДРЕСА_1, і в якій вона зареєстрована з 04 квітня 1997 року. Крім того, у вказаній квартирі з 1968 року була зареєстрована також ОСОБА_5, яка була наймачем кімнати площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1. Позивачка та її чоловік фактично проживали однією сім'єю з ОСОБА_5, вели разом спільне господарство, враховуючи похилий вік опікувалися над нею, надавали їй матеріальну допомогу, сплачували комунальні послуги, купували ліки та їжу, робили поточний ремонт квартири та надавали іншу допомогу. Також ОСОБА_2 вказує, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, вона здійснювала всі витрати на організацію її поховання.
Після смерті ОСОБА_5 позивачка залишилась проживати у вищевказаній кімнаті. Однак її звернення до ПРА ОМР щодо отримання ордеру на вказану звільнену кімнату, зміни договору найму житлового приміщення та відкриття на її ім'я окремого особового рахунку, були проігноровані. Крім того, 20 липня 2012 року позивачці стало відомо, що ПРА ОМР був виданий ордер на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4, які ніколи раніше не проживали та не були зареєстровані за вказаною адресою.
Тому позивачка вважає, що вона є членом сім'ї попереднього наймача, ОСОБА_5, і тому має переважне право найма жилого приміщення, що звільнилось у комунальній квартирі після її смерті, а також має право на отримання ордеру на своє ім'я, зміну договору найма жилого приміщення та відкриття на своє ім'я окремого особового рахунку на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, заперечував проти їх задоволення.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представник ПРА ОМР у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею 547/2000 частин комунальної квартири АДРЕСА_1, яка є комунальною та складається з двох кімнат загальною площею 53, 4 кв.м., на підставі договору дарування № 5-1258 від 04 червня 2008 року (а.с. 12), що підтверджується також відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП «ОМБТІ та РОН» від 24 лютого 2009 року (а.с. 27).
Згідно з довідкою випискою з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію №340 від 20 серпня 2012 року (а.с. 8) позивачка зареєстрована у вказаній квартирі з 04 квітня 1997 року. Однак фактично вона проживає у даній квартирі з 19 жовтня 1992 року, після реєстрації шлюбу з її чоловіком ОСОБА_1, який прописаний в ній з 15 квітня 1973 року.
Також судом встановлено, що з 27 листопада 1968 року у вищевказаній комунальній квартирі у кімнаті площею 13, 6 кв.м. була зареєстрована також ОСОБА_5
На підставі розпорядження Виконавчого комітету Жовтневої райради депутатів трудящихся м. Одеси № 948 від 10 грудня 1970 року та ордеру №4493 від 22 грудня 1972 року (а.с. 20, 21) ОСОБА_5 була наймачем кімнати площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
У судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'ю з ОСОБА_5, вели разом спільне господарство. Враховуючи похилий вік ОСОБА_5, позивачка та її чоловік піклувались про неї, надавали їй матеріальну допомогу, сплачували комунальні послуги, купували ліки та їжу, робили поточний ремонт квартири та надавали іншу допомогу, що підтверджується також наданими до суду копіями квитанцій про оплату комунальних послуг (а.с. 63-80).
Крім того, позивачка понесла всі витрати, пов'язані з організацією та проведенням поховання ОСОБА_5, що підтверджується копіями договорів-замовлення від 26 травня 2011 року та від 27 травня 2011 року (а.с. 18, 19).
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Факт проживання позивачки однією сім'єю з ОСОБА_5 підтверджуються також показаннями свідків, які дали пояснення у судовому засіданні.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона у 2000 році заселилась у квартиру АДРЕСА_2, тому знає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 того ж будинку. Вказала, що коли вона до них приходила, то бачила, що вони разом обідали, а також міняли сантехніку. Також свідок пояснила, що ОСОБА_2 хоронила ОСОБА_5 в 2011 році за власні кошти, оскільки син померлої сильно хворів та всі кошти були спрямовані на його лікування.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 з 2000 року у квартирі №21. Надав пояснення аналогічні до пояснень ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_8 - голова будинкового комітету, у судовому засіданні пояснив, що проживає у АДРЕСА_1 п'ятдесят років, тому йому відомо, що ОСОБА_5 з хворим сином мешкали в квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку разом з ОСОБА_2 ОСОБА_5 не мала змоги оплачувати послуги за квартиру, тому всі комунальні платежі оплачувала ОСОБА_2, яка проживала разом з померлою однією сім'єю. Також вказав, що позивачка разом з ОСОБА_5 разом харчувались та вели спільне господарство, а коли помер син ОСОБА_5, то ОСОБА_2 його ховала.
Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - мати позивачки, пояснила, що її донька і ОСОБА_5 проживали разом з 1992 року однією сім'єю. ОСОБА_2 купувала продукти харчування, готувала їжу, і вони разом харчувались. Також ОСОБА_2 купувала посуд для всієї сім'ї, робила ремонт та міняла опалення у квартирі. Крім того, позивачка оплачувала комунальні послуги, а також поховала ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона товаришує з позивачкою більше тридцяти років, і часто бувала у квартирі, в якій та проживала разом з ОСОБА_5 Зазначила, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_5 однією сім'єю.
В суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про будь-яку зацікавленість свідків в результатах справи немає, їх пояснення відповідають та не суперечать обставинам, свідчення про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Таким чином, суд вважає вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_5, а також визнання її членом сім'ї померлої, доведеними і такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним ордеру та договору найму житлового приміщення, укладеного між ПРА ОМР та ОСОБА_3, то суд приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_5 кімната площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, в якій вона проживала, не була приватизована, однак вона була її квартиронаймачем згідно розпорядження Виконавчого комітету Жовтневої райради депутатів трудящихся м. Одеси № 948 від 10 грудня 1970 року та ордеру №4493 від 22 грудня 1972 року.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло, Тобто, передача квартир у власність здійснюється тільки наймачам і членам їх сімей.
Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону, право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Таким чином, відповідно до закону до кола членів сім'ї наймача можуть бути віднесені також особи, які не пов'язані шлюбними або родинними стосунками.
Після смерті ОСОБА_5 позивачка залишилась проживати у даній кімнаті, і згодом звернулась до ПРА ОМР заявами про видачу ордера на звільнену кімнату, а також про переукладення договору найму житлового приміщення (а.с. 22, 23). Однак вказані звернення були проігноровані відповідачем.
Більше того, 03 листопада 2011 року ПРА ОМР видала ордер серії ПР № 009146 на ім'я ОСОБА_3 про право зайняття жилого приміщення кімнати площею 13, 6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. У даному ордері зазначена також ОСОБА_4 як мати ОСОБА_3, на ім'я якої він виданий.
За п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року на вимоги про визнання недійсним ордера на жиле приміщення за передбаченими ст.59 ЖК підставами поширюється трирічний строк позовної давності. Визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд задовольняє обгрунтовані вимоги. З цих самих правил слід виходити при розгляді вимог про виселення осіб, договір найму жилого приміщення з якими укладений з порушенням встановленого порядку без видачі ордера.
Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Згідно ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Проте судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніколи не проживали та не були зареєстровані в кімнаті, на яку вони отримали вищевказаний ордер.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження позивачки про те, що ПРА ОМР під час видачі ордера на ім'я ОСОБА_3 не перевірив належним чином всі обставини щодо правомірності видачі такого ордеру, оскільки переважне право на його отримання належить ОСОБА_2
Тому суд вважає вимоги позивачки щодо визнання недійсним ордеру ПР № 009146 від 03 листопада 2012 року та договору найму житлового приміщення, укладеного між ПРА ОМР та ОСОБА_3, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року розглядаючи позови про надання на підставі ст. 54 ЖК звільненого жилого приміщення, суди повинні враховувати, що правила цієї статті застосовуються і у випадках, коли за підприємством, установою, організацією в силу чинного законодавства закріплено право повторного заселення звільненого жилого приміщення. Виходячи зі змісту зазначеної правової норми, суд може задовольнити позовні вимоги наймача про надання декількох звільнених у квартирі жилих приміщень за умови, що загальний розмір жилої площі не перевищуватиме 13, 65 кв.м. на кожного члена сім'ї і додаткової жилої площі, якщо наймач або член його сім'ї має на неї право або зайва жила площа являє собою ізольовану кімнату розміром меншим за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання ПРА ОМР видати їй ордер на жиле приміщення, а саме на кімнату площею 13, 6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, а також укласти договір найму вищевказаного жилого приміщення та відкрити особовий рахунок на її ім'я, також підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
За ст. 54 ЖК УРСР якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі.
Згідно ст. 106 ЖК УРСР повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 є членом сім'ї померлої ОСОБА_5, як попереднього наймача кімнати площею 13, 6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, то вона має переважне право найму вищевказаної кімнати, тобто має право на отримання ордеру на своє ім'я, зміну договору найму жилого приміщення та відкриття на її ім'я окремого особового рахунку на дану кімнату.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись п.п. 7, 8 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року, ст. 5 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 3 Сімейного кодексу України, ст.ст. 54, 58, 59, 64, 106 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 60, 61, 64, 209-210, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання членом сім'ї наймача, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, про зміну договору найму жилого приміщення та видачу ордера на жиле приміщення, - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, в квартирі АДРЕСА_1, з 19 жовтня 1992 року до дня смерті ОСОБА_5.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, членом сім'ї ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, як наймача квартири АДРЕСА_1.
Визнати недійсним ордер серії ПР № 009146 від 03 листопада 2011 року, виданого Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради видати на ім'я ОСОБА_2 ордер на кімнату площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір найму жилого приміщення, а саме кімнати площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_3.
Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_2 договір найму жилого приміщення, а саме кімнати площею 13, 6 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1, та відкрити на її ім'я окремий особовий рахунок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю.Б. Свячена