печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23009/13-ц
Категорія 21
13 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С.В.,
при секретарі - Грицюк Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання правочину, -
У жовтні 2013 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання (догляду) від 31.07.2013 р., що був укладений між ними (відчужувачами) та її онукою (набувачем), посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 898.
Позивачі мотивують позов тим, що після укладення договору довічного утримання (догляду) відповідач не виконує умови договору, не провідує їх та не надає матеріальної допомоги, хоча в силу слабкого здоров'я та похилого віку, вони потребують стороннього догляду та допомоги.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представник, підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням змін та доповнень до позовної заяви, просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав необгрунтованості та безпідставності, пояснив, що онука внаслідок життєвих обставин виїхали до АР Крим для лікування правнучки, зазначив, що відповідач не відмовляла жодного разу у допомозі чи наданні коштів позивачам.
Вислухавши пояснення позивачів, представника позивачів, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 31.07.2013 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір довічного утримання (догляду).
Згідно п. 1.1. договору, відчужувачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 передають у власність 2/5 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувачів утриманням та доглядом довічно.
Договір від 31.07.2013 р. був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 898.
Згідно ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно п. 2.1. договору довідчого утримання (догляду), набувач зобов'язується надавати відчужувачам утримання та догляд довічно у вигляді:
- зберегти у довічному безкоштовному користуванні відчужувачів 2/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме користування кімнатами, а також кухнею, ванною, туалетом, коридором відповідно до 2/5 частки квартири;
- забезпечити відчужувачів калорійним харчуванням, купуючи та доставляючи продукти харчування;
- надання побутових послуг (прибирання квартири, прання постільної білизни, ремонт побутової, аудіо-, відеотехніки тощо);
- забезпечити належними лікувальними засобами, купуючи та доставляючи необіхідні ліки;
- забезпечити відчужувачів необхідним одягом та взуттям;
- здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу при хворобі відчужувачів;
- надавати відчужувачам транспортну та іншу допомогу.
Грошова оцінка матеріального забезпечення встановлена сторонами в 894,00 гривень на місяць стосовно кожного з відчужувачів, а разом 1788,00 грн. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.
Відповідно до положення ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
За договором довічного утримання (договору) набувач зобов'язується забезпечити відчужувачеві утримання та догляд. Утримання може полягати як у матеріальному забезпеченні, так і в наданні догляду. При цьому всі види забезпечення та догляду мають бути передбачені в договорі. Це може бути надання харчування, житла, створення необхідних побутових умов (заміна білизни, прибирання квартири (будинку) та інші). Всі види матеріального забезпечення повинні мати оцінку в грошовому виразі. Якщо конкретні види утримання та догляду не визначені в договорі довічного утримання, то у разі спору необхідно виходити із засад забезпечення необхідних умов соціального, медичного та побутового рівня відчужувача.
З боку позивачів були надані копії рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, сплачених ними самостійно.
У судовому засіданні було з'ясовано та не заперечувалось представником відповідача, що відповідач ОСОБА_3 не виконує всі умови договору внаслідок життєвих обставин, які змушують її перебувати з донькою за межами міста Києва.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 749 ЦК України, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
З договору довічного утримання (догляду), що є предметом спору, вбачається, що він містить конкретно визначені обов'язки набувача.
Було з'ясовано, що договір не виконувався, позивачам не надавалося матеріальне забезпечення та допомога з боку відповідача ОСОБА_3 в силу життєвих обставин, які виникли в останньої.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тому ОСОБА_3 не звільняється від виконання умов договору довічного утримання (догляду) за неможливості їх виконання.
На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, виходячи із засад справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання правочину - задовольнити.
Договір довічного утримання, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний запис №898 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 114,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя С.В.Вовк