264/7681/13-к
1-кп/264/361/2013
21.11.2013 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Хараджа О.О. при секретарі Человань К.Ф., за участю прокурора Попудько Г.А., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050800002734 від 13.09.2013 року відносно
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі Донецької області, українця, громадянина України, що має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає в АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, -
13 вересня 2013 року о 23.15 годині ОСОБА_2, знаходячись на території ЦПС ПАТ «ММК ім. Ілліча» в Іллічівському районі м. Маріуполя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з користі, шляхом вільного доступу таємно намагався викрасти з мостового крана №31962 майно, що належить ПАТ «ММК ім. Ілліча», а саме: кабель КГ 3х50+1х25 у кількості 3 метрів вартістю 525 грн., кабель КГ 3х10+1х6 у кількості 7,5 метрів вартістю 282,5 грн., а всього на загальну суму 817,50 грн. Однак, не виконавши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину працівниками охорони ПАТ «ММК ім. Ілліча». Майно, яке він намагався викрасти було вилучене.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 13.09.2013 року після закінчення другої зміни він вийшов з цеху, в якому працював і направлявся додому. Проходячи через територію цеху ЦПС він в темному місці побачив кран і вирішив викрасти з нього кабель. З собою у нього було полотно до ножівки по металу, за допомогою якого він відрізав кабель, після чого поклав його до рюкзаку. З місця скоєння злочину піти не вдалось, оскільки був затриманий працівниками охорони підприємства. Розкаявся у вчиненому.
Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням їх думки, прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та вивченням даних у справі, які характеризують його особу. Також учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні є доведеною і кваліфікує його дії за ч.1,3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - негативно, спиртними напоями не зловживає, офіційно не працевлаштований, на обліках у диспансерах міста Маріуполя не значиться, проте свою вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, що суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини.
У зв'язку з цим суд приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі ст. 100 КПК України речові докази, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Іллічівського РВ, а саме: ізоляцію для проводу 4-жильного, ізоляцію для проводу 2-жильного, провід 4-жильний, провід 2-жильний - повернути ПАТ «ММК ім. Ілліча», гумові рукавиці, два полотна до ножівки по металу та металевий ніж - знищити, рюкзак - повернути обвинуваченому ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1,3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не застосовувались.
Речові докази, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Іллічівського РВ: ізоляцію для проводу 4-жильного, ізоляцію для проводу 2-жильного, провід 4-жильний, провід 2-жильний - повернути ПАТ «ММК ім. Ілліча», гумові рукавиці, два полотна до ножівки по металу та металевий ніж - знищити, рюкзак - повернути обвинуваченому ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя : О.О. Хараджа