"15" листопада 2013 р.Справа № 916/2353/13
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 9300,48грн.
Суддя Горячук Н.О.
Представники:
Від позивача: за дов. Добров Р.М.
Від відповідача: за дов. ОСОБА_3
Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього про стягнення з відповідача неустойки у сумі 9300,48 грн. за час прострочення повернення приміщення.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що у період з 01.08.2010р. по 23.11.2011р., він не користувався орендованим приміщенням та у орендованому приміщенні не знаходився.
Розглянувши матеріалів справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:
Рішенням Одеської міської ради №56-V від 27.06.2006 р. встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель, що знаходяться у комунальній власності є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Відповідно до Положення про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, останнє є виконавчим органом Одеської міської ради і уповноваженим органом з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності територіальних громад міста Одеси.
Рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. „Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" змінено найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Положенням „Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради", затвердженим рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. № 384-VI, встановлено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
15.08.2006 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №913/А/5, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 43,1кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, під розміщення складу (далі договір).
Строк дії договору з урахуванням останнього додаткового погодження від 10.12.2008 року до договору оренди нежитлового приміщення № 913/А/5 від 15.08.2006 року, був продовжений до 10.06.2009 року.
Пунктом 4.7 договору оренди від 15.08.2006р. передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку дострокового розірвання договору, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
Згідно п. 4.10. договору оренди від 15.08.2006р., у випадку припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату до дня підписання акту приймання-передачі приміщення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.08.2010р. по справі №20/77-10-2585 позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено частково, виселено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 43,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та передано вказане приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради 16 640,57грн. заборгованість по орендній платі, 251,40грн. витрати по сплаті державного мита та 228,76грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення суду в частині виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 43,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1., було виконане, а саме: приміщення звільнено від боржника та його майна, що підтверджується актом державного виконавця від 23.11.2010р.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 9300,48грн. за період з 01.08.2010р. по 23.11.2010р. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка є самостійною формою майнової відповідальності, посилаючись на те, що відповідач не повернув приміщення своєчасно згідно акту - приймання передачі після закінчення дії договору оренди.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. (ст. 785 ЦК України).
Обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди. (ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".)
Відповідно до п. 4.7 договору оренди від 15.08.2006р. після закінчення строку дії договору чи у випадку дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
Відповідно до п. 7.12 договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акту приймання - передачі вказаного приміщення.
Слід звернути увагу не та, що акт приймання передачі в оренду приміщення не складався, що є порушенням п. 7.12 договору.
До матеріалів справи наданий акт обстеження нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 23.06.2010р., складений комісією Представництва по управлінню комунальної власності та затверджений головою управління, з якого вбачається, що приміщення замкнене, орендарем не використовується.
Беручи до уваги, що матеріали справи стосовно виселення відповідача (акт державного виконавця від 23.11.2010р.) та знаходження відповідача в орендованому приміщенні (акт обстеження від 23.06.2010р.) мають протиріччя, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України не доведені.
Крім того, позивачем не доведено розмір нарахованої неустойки.
Частина 2 ст. 785 ЦК України встановлює законну неустойку за несвоєчасність повернення наймачем речі, одержаної в найм. Розмір такої неустойки встановлюється у сумі подвійної плати за користування річчю за період прострочення. Тобто під час розрахунку неустойки позивачу необхідно було підрахувати вартість одного дня користування річчю та помножити цю суму на кількість днів прострочення повернення річчі, а потім помножити на два. За таких обставин, при розрахунку неустойки позивачем не додержано умов п. 2.2, п. 2.4 договору, а саме орендар сплачує орендну плату розмір якої визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 20.11.2013р.
Суддя Горячук Н.О.