Справа № 133/1046/13-ц Провадження № 22-ц/772/3133/2013Головуючий в суді першої інстанції:Проць В.А.
Категорія: 57 Доповідач: Нікушин В. П.
"07" листопада 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Нікушина В.П.,
суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.,
при секретарі Іщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Козятинського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків спричинених незаконним виловом цінних риб, за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.08.2013 року, ухвалене по даній справі, -
Козятинський міжрайонний прокурор звернувся в суд з окремими позовами до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення із кожного із них по 15300 грн. заподіяної шкоди на користь держави.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7 червня 2013 року справи об'єднані в одне провадження.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідачі 20.11 2012 року у водоймі в районі с. Збараж Козятинського району Вінницької області здійснювали незаконний вилов риби із застосуванням забороненого сіткового засобу. Ними було виловлено 1800 рибин карася загальною вагою 40 кг. В результаті кожним із них державі заподіяні збитки в сумі 15300 грн.
З цього приводу відносно кожного із них було складено протокол про адміністративне правопорушення і постановами Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25.12.2012 року та від 09.01. 2013 року, які набули законної сили, вони притягнуті до адміністративної відповідальності.
За результатами розгляду об'єднаної справи, суд ухвалив рішення, яким позовні вимоги задоволенні частково з кожного із них стягнуто по 1000 грн. в рахунок відшкодування заподіяних збитків.
З таким рішенням не погодився заступник прокурора Вінницької області і оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
При цьому доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд дійшов хибного висновку щодо скрутного матеріального стану відповідачів та їх сімей. І на підтвердження цих доводів наведені обставини про те, що їх середньомісячний заробіток становить більше 2 тис. грн., а доводи суду щодо матеріального стану членів їх сімей взагалі не досліджені.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, представника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги, щодо незаконного зменшення розміру заподіяних, відповідачами збитків і невідповідність рішення в цій частині вимогам закону знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і за своїми наслідками тягнуть скасування рішення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив із того, що факт незаконного вилову риби відповідачами 20.11 2012 року у водоймі в районі с. Збараж Козятинського району Вінницької області є встановленим і підтверджується постановами Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25.12.2012 року та від 09.01. 2013 року про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставини, щодо незаконного вилову риби в кількості 1800 рибин вагою 40 кг., встановлені при розгляді справ про адміністративне правопорушення не заперечується і відповідачами.
Обмежившись лише наведеними обставинами, суд неповно з'ясував обставини по справі, що в результаті призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини про те, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою, якщо вони встановлені вироком, чи постановою у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Положення цієї правової норми не визначають меж доказування у цивільній справі і не визнають, що обставини, встановлені вироком або ж постановою про адміністративне правопорушення є достатніми для повного з'ясування обставин у цивільній справі.
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що водойма в районі с. Збараж, Козятинського району, з якої було вчинено незаконний вилов риби відповідачами знаходиться в оренді дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства «Прилуцький рибцех» ПрАТ «СП «Вінницярибгосп», яке за формою є приватним підприємством. Згідно статуту основним видом його діяльності є ведення рибного господарства, рибогосподарської меліорації, відтворення та раціональне використання водних живих ресурсів.
Підприємство «Прилуцький рибцех» в орендованій водоймі займається розведенням і вирощуванням самовідтворюваних видів риби, яким є карась та риб розведення яких вимагає періодичного зариблення, якими є короп та товстолоб.
Зариблення водойми карасем цим підприємством здійснювалось у 2008-09 роках і не потребувало подальшого зариблення цим видом риби.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» у приватній власності можуть перебувати об'єкти тваринного світу набуті шляхом, вилучення, розведення, утримання у напіввільних умовах чи неволі, або набуті іншим способом можуть перебувати у приватній власності.
В даному випадку це стосується риби, в том числі і карася, розведення якого започатковано підприємством «Прилуцький рибцех» у водоймі біля с. Збараж Козятинського району Вінницької області, із якої вчинили незаконний вилов риби відповідачі.
Вилов риби із спеціально облаштованих і пристосованих водоймищ, у яких риба вирощується підприємствами, розцінюється як посягання на чужу власність, на що звернуто увагу в п. 12 Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля».
Незалежно від кваліфікації дій правопорушників за ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи ст. 249 КК України, або ж за нормами, які передбачають відповідальність проти власності, шкода заподіяна в результаті таких дій має обчислюватись за правилами визначеними Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затвердженими Постановою КМ України від 21 листопада 2011 року №1209.
Відповідно до Додатку 2 до цієї ж Постанови оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги визначається у співвідношенні з неоподаткованим мінімумом.
Такси, що містяться в Додатку 2 на відміну від раніше діючих Такс, затверджених постановою КМ України від 19 січня 1998 року №32 які визначали збитки за вилов будь-якого виду карася, визначають збитки лише за вилов карася сріблястого.
Із протоколів про адміністративне правопорушення від 20.11.2012 року, складених відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вбачається якого виду карась був виловлений ними із водойми в районі с. Збараж. Відсортування сріблястого карася не проводилось. В зв'язку з цим визначення збитків заподіяних в результаті незаконного вилову карася відповідно до нині діючих Такс є неможливим.
За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про відмову в позові через порушення процесуального законодавства щодо визначення сторін позовного провадження, недотримання вимог ч. 3 ст. 213 ЦПК України, щодо повного і всебічного з'ясування обставин по справі та недотримання вимог законодавства щодо визначення розміру шкоди заподіяної незаконним виловом риби.
За інших обставин оскаржуване рішення не могло б залишатись в законній силі, оскільки шкода, заподіяна в наслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища відповідно до ст. 69 закону України «Про охорону навколишнього середовища» підлягає компенсації в повному обсязі. Наведена норма є спеціальною нормою у співвідношенні з положеннями ст. 1193 ЦК України, щодо можливого зменшення розміру заподіяної шкоди і ця обставина судом не була врахована при зменшенні суми заявленого позову.
Окрім того за шкоду, яка заподіяна спільними діями двох відповідачів за правилами ст. 1190 ЦК України підлягала солідарному стягненню.
На підставі ст.ст. 4, 7, 17 Закону України «Про тваринний світ», ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст.ст. 1166, 1190-1193 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 судова колегія з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.08.2013 року, ухвалене по справі за позовом Козятинського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків спричинених незаконним виловом цінних риб, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Козятинського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків спричинених незаконним виловом цінних риб, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий-суддя: (підпис) Нікушин В. П.
Судді: (підпис) Сорока Л.А.
(підпис) Копаничук С.Г.
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Вінницької області _______ Нікушин В.П.