435/11123/13-к
іменем України
21 листопада 2013 року місто Луганськ
Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:
головуючого - судді Селинного М.С.
при секретарі - Книшові О.С.
за участю прокурора - Дадаян М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську кримінальне провадження № 12013030030007279 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Велика Чернігівка, Станично-Луганського району, Луганської області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 14.02.2013 року Жовтневим районним судом м.Луганська за ст.164 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-
На підставі постанови Жовтневого районного суду м.Луганська від 28.07.2000 року, ОСОБА_1 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 1\3 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 19.07.2000 року і до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_1, будучи обізнаним про те, що відповідно до рішення суду він зобов'язаний сплачувати аліментів на утримання своїх дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надавав, ніяких активних заходів для свого працевлаштування не робив.
Внаслідок ухилення від сплати аліментів, встановлених постановою Жовтневого районного суду м.Луганська від 28.07.2000 року, у ОСОБА_1 за період з 01.03.2013 року по 08.10.2013 року утворилася заборгованість строком 07 місяців 8 днів, борг становить 8 117,63 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність визнав повністю. Суду показав, що дійсно, за рішенням суду він мав сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у визначеному судом розмірі, щомісячно. Аліменти на утримання дітей у зазначений період не сплачував, оскільки знаходився у скрутному матеріальному становищі через відсутність роботи. Зобов'язався найближчим часом сплатити заборгованість. У вчиненому щиро кається.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, які характеризують його як особу.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_1, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого неможливі без ізоляції від суспільства і призначає покарання у виді обмеження волі.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_1 після постановлення Жовтневим районним судом м.Луганська вироку від 14.02.2013 року, але до повного відбуття призначеного покарання, суд призначає покарання керуючись ст.71 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
У відповідності до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, що не відбуте за вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 14.02.2013 року у вигляді одного року шести місяців обмеження волі, та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років одного місяця обмеження волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, обраний у вигляді особистого зобов'язання, залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.С.Селинний