Справа № 210/4934/13-ц
Провадження №2/210/1648/13
"14" листопада 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.,
при секретарі Булах К.А.,
за участі:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача Лук'янової Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів та визнання права власності в порядку спадкування , -
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3. померла їх мати ОСОБА_6, після її смерті викрилася спадщина , а саме: домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку «А 1», сараю «Б», вбиральні «В», гаражу «Г», огорожі «№1-2». водоколонки «І» та земельної ділянки, площею 0.1000 га, у акті про право власності на яку помилково зазначено прізвище померлої матері «ОСОБА_6» замість «ОСОБА_6».Крім того, за даними технічного паспорту будівля гаражу «Г» зазначена як самочинно збудована, а згідно експертному висновку №79 від 09.08.2012 р. не є самочинною побудовою, оскільки збудована ще у 1976 році. Вони, позивачі, є спадкоємцями першої черги після смерті матері, а також спадкоємцем є брат - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якого є єдиним спадкоємцем - ОСОБА_1, оскільки ані дружини, ані дітей у брата не було, вони, його сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від своїх часток спадщини на користь ОСОБА_1, тому його частки вони не враховують при визнанні права власності на спадкове майно. Вони, позивачі, 19.06.2013 р. звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки необхідно провести повторну інвентаризацію, яка вимагає великих коштів, та через розбіжності у написанні прізвища матері, тому вони змушені звернутися до суду та просять встановити факт володіння за життя ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3., самочинно збудованим гаражем, встановити факт приналежності державного акту про право приватної власності на землю їх матері ОСОБА_6, визнати за ними право спільної часткової власності у порядку спадкування із розміром часток по 1/ 4 частці кожному на вищеназване домоволодіння.
У судовому засідання позивачі, кожна окремо, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач визнала позов частково, не заперечувала проти задоволення позову у частини встановлення факту приналежності державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_6, в іншій частині позову просила відмовити, оскільки вимоги позивачів є передчасними та недоведеними.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Так в судовому засіданні встановлено, що позивачі є рідними сестрами, що підтверджується копіями свідоцтв про народження , копіями свідоцтв про шлюб ( а.с. 28, 29, 32, 35, 36) та ОСОБА_6 є їх рідною матір'ю.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого повторно 11.07.2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, НОМЕР_1, актовий запис №693 від 22.04.2000 року ( а.с. 6).
Після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу про державну реєстрацію прав №34268240, виданого 25.05.2012 року КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя АВР №245767 від 13.02.2001 року, виданого Дніпропетровським обласним нотаріальним архівом, реєстр №91 та дублікату свідоцтва про право на спадщину АВР №245766 від 13.02.2001 року, виданого Дніпропетровським обласним нотаріальним архівом, реєстр №93 ( а.с.20). Земельна ділянка, на якій розташований вищеназваний житловий будинок належить відповідно до державного акту на право приватної власності на землю - серії ДП б/н, зареєстрований 27.04.1999р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №9347 - ОСОБА_6., має цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд (а.с.38).
Позивачі 18.06.2013 року звернулися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом стосовно житлового будинку з господарчими спорудами та земельною ділянкою, спадкова справа №345/2000 відкрита за заявою спадкоємців від 13.07.2000 року на ім'я ОСОБА_6, постановою державного нотаріуса від 19.06.2013 року позивачам відмовлено у чиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документа на господарчі споруди та споруди у житловому будинку; розбіжності у правовстановлюючих документах у прізвищі померлої «ОСОБА_6» та «ОСОБА_6»; відмову спадкоємців від отримання письмового запиту до органу БТІ м. Кривого Рогу, та як наслідок не подання відомостей (інформації) та документів необхідних для вчинення нотаріальної дії ( а.с.10,11).
З наданих суду документів, вбачається, що «ОСОБА_6» та «ОСОБА_6» є однією і тією ж особою. Так, в усіх документах наявних в справі: свідоцтвах про народження дітей, свідоцтвах про право на спадщину, правовстановлюючих документах на домоволодіння, у свідоцтві про смерть, яке видається на підставі паспорту особи, прізвище померлої зазначено «ОСОБА_6», тому суд вважає, що державний акт на право приватної власності на землю , виданий на ім'я «ОСОБА_6» належить «ОСОБА_6» та задовольняє позов в цій частині.
В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У складі спадщини після смерті ОСОБА_6 за даними технічного паспорту будівля гаражу «Г» зазначена як самочинно збудована, а згідно ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
З експертного висновку №79 про відповідність терміну «самочинне будівництво» будівль - гаражу «Г», розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, виконаного ФОП ОСОБА_9 у 2013 році, вбачається, що будівля гаражу «Г», зазначена в технічній документації БТІ як «самочинно збудована», згідно Наказу №404 від 09.08.2012 року - такою не вважається, так як рік будівництва 1978 ( а.с.12-14) у зв'язку з чим немає спору щодо самочинного будівництва, тобто гаражу у складі домоволодіння АДРЕСА_1, але зміни в технічну документацію не внесено, тобто до теперішнього часу гараж «Г» залишається самочинним будівництвом; суду не надано доказів щодо звернення до компетентних органів з питанням зміни статусу вказаної будівлі та відмови цих органів у вирішенні вказанного питання.
Суд також не може визнати за позивачами право спільної часткової власності у порядку спадкування із розміром часток по 1/ 4 частці кожному на зазначене домоволодіння та на земельну ділянку , на якій розташоване домоволодіння, які до моменту смерті належали ОСОБА_6, оскільки крім позивачів у справі спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 був її син - ОСОБА_7, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.25), який фактично прийняв спадщину, але юридично її не оформив. Доказів щодо спадкоємців померлого або прийняття ОСОБА_1 після його смерті спадщини суду не надано.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо встановлення факту володіння за життя ОСОБА_6 самочинно збудованим гаражем «Г» та визнання за позивачами права спільної часткової власності у порядку спадкування із розміром часток по 1/ 4 частці кожному на зазначене домоволодіння недоведеними, тому відмовляє в їх задоволенні та задовольняє вимоги позивачів в частині встановлення факту приналежности державного акту на право приватної власності на землю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 376, 1218 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 234,235,294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.
Встановити факт приналежності державного акту на право приватної власності на землю від 27.04.1999 року, який видано на підставі рішення Виконкому Криворізької міської ради № 205 від 13.05.1998 року, ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. Г. Валуєва