Доманівський районний суд Миколаївської області
35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
Справа № 475/867/13-ц
Іменем України
21.11.2013смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
Головуючої-судді: Єгорової Н.І.
При секретареві: Маковецькій Л.А.
За участю представників: ОСОБА_1., ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненим позовом до територіальної громади в особі Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Після смерті дідуся відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки площею 5,96 га, розташованої в межах території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області. 24.02.2004р., ще за життя, ОСОБА_5 зробив заповіт, відповідно до умов якого земельну ділянку після смерті спадкодавця успадковує ОСОБА_3 Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що на момент смерті він був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем, то після смерті дідуся він вважається таким, що прийняв спадщину. Звернувшись до нотаріальної контори в 2013р. з метою подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що втрачений правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Так як, позивач не має можливості оформити спадкові права нотаріально, він звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 спадщину прийняв , так як на момент смерті дідуся проживав разом із спадкодавцем та був там зареєстрований . У зв'язку із втратою Державного акту про право власності на землю, виданого на ім'я спадкодавця, позивач не може оформити спадкові права нотаріально, а тому звернувся до суду.
Представник відповідача- сільський голова Зеленоярської сільської ради, Доманівського району в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши суду, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_5 не проживав з ним в одному будинку. Починаючи з 2004р. ОСОБА_5 проживав в територіальному центрі соціального обслуговування Доманівської райдержадміністрації, де в
2007р. помер. Відповідач вважає, що він як рідний син спадкодавця є спадкоємцем першої черги, який бажає прийняти спадщину, а позивач втратив своє право на спадщину за заповітом.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_5, про що свідчить копія повторного свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 14.02.2013р.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно у виді земельних ділянок розміром 4,96га та 1,00 га, загальною площею 5,96 га, що розташовані в межах території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області, про що свідчать витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за № 2-1126/13 та 2-1127/13 від 13.05.2013р.
За життя на випадок смерті, ОСОБА_5 розпорядився своїм майном, про що свідчить заповіт від 24.02.2004р., згідно умов якого, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,96 га, що розташована в межах території Зеленоярської сільської ради ,ОСОБА_5 заповідає ОСОБА_3. Даний заповіт був посвідчений нотаріально секретарем Зеленоярської сільської ради, Доманівського району 24.02.2004р. та внесений до реєстру за № 24
Постановою від 23.04.2013р. державним нотаріусом Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області представнику ОСОБА_3- ОСОБА_1. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що спадкоємцем не було надано правовий документ на земельну ділянку, а саме Державний акт на право приватної власності на землю.
Відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Трибуна хлібороба»№24 від 06.06.2013р.- втрачений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку IV-МК № 044937, виданий 1.10.2001р. на ім'я ОСОБА_5 вважати недійсним.
Згідно ст..1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст..1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1271 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст..1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Представник позивача стверджує, що ОСОБА_3, вважається таким, що прийняв спадщину, так як на час відкриття спадщини проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, про що свідчить довідка Зеленоярської сільської ради за №45 від 29.01.2013р.
Однак факт проживання ОСОБА_3 постійно разом із спадкодавцем спростовується письмовими доказами по справі.
Так, згідно довідки Територіального центру соціального обслуговування Доманівської райдержадміністрації- ОСОБА_5 проживав в стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання по АДРЕСА_1 з 08.10.2004р. до дня смерті.
Відповідно до витягу з погосподарської книги Зеленоярської сільської ради за період 2006-2010рр. в графі вибув- ОСОБА_5, як голова домогосподарства, зазначено-Доманівський будинок пристарілих, а навпроти онука ОСОБА_3 зазначено- вибув в с.Богданівське. Зазначені записи зроблені в графі- відмітка про тимчасово відсутніх членів домогосподарства.
Враховуючи вимоги Житлового Кодексу України ст..71 - тимчасово відсутніми членами сім'ї вважаються особи, які відсутні за місцем постійного проживання з поважної причини протягом 6 місяців. Беручи до уваги, що ОСОБА_5 прожив в територіальному центрі соціального обслуговування понад шість місяців, а саме з 08.10.2004р. по ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає, що постійним місцем проживання спадкодавця необхідно вважати стаціонарне відділення
територіального центру соціального обслуговування, а місцем реєстрації с.Зелений Яр.
Даний факт підтверджується і копією повторного свідоцтва про смерть спадкодавця, в якому зазначено, що місцем смерті ОСОБА_5 є смт.Доманівка, Доманівського району, Миколаївської області.
Відповідно до ст..1221 ЦК України- місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Таким чином, місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 зазначене його останнє місце проживання, а саме: смт.Доманівка, що не співпадає з місцем фактичного постійного проживання ОСОБА_3
Крім того, представник позивача стверджує, що ОСОБА_3 був тимчасово відсутній за місцем проживання, так як часто виїжджав на заробітки в інші населенні пункти і проживав там за місцем роботи, але жодних доказів на підтвердження даного факту сторона не надала. Відмітка у витягу із по господарської книги про вибуття ОСОБА_3 в с.Богданівське не можна вважати ні як тимчасовим, ні як постійним, але дає підстави для сумніву щодо постійного проживання спадкоємця за місцем його реєстрації разом із спадкодавцем.
Щодо видачі довідки про місце проживання спадкодавця на час його смерті, прокуратурою району внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення , вчинене службовими особами Зеленоярської сільської ради за ч 1 ст.366 КК України
В ході судового розгляду даної справи було встановлена наявність ще одного спадкоємця першої черги за законом, це мати позивача- рідна донька спадкодавця ОСОБА_9. Враховуючи, що за повідомленням державного нотаріуса у визначений законом строк спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалася, суд не вважає необхідним залучати до справи особу, яка не виявила бажання прийняти спадщину.
Аналізуючи досліджені докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини, не доказав факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв, що дає підстави суду для відмови в задоволені позову про визнання за ним право власності на спадкове майно за заповітом.
Керуючись ст..ст.5,6,8,10,11,60,209-215 ЦПК України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1- відмовити.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Апеляційне оскарження проводиться відповідно до ст..294,295 ЦПК України.
Суддя : Н. І. Єгорова