Справа № 755/28950/13-к
"15" листопада 2013 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., перевіривши виконання вимог ст.171 КПК України за заявою цивільного позивача ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному проваджені №12013110040008180 від 26 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-
Цивільний позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12013110040008180 від 26 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, з заявою про накладення арешту на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом шахрайських дій з метою забезпечення цивільного позову.
Як вбачається з доданих цивільним позивачем до заяви документів, 26 грудня 2012 року було розпочато кримінальне провадження №12013110040008180 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у якому ОСОБА_2 залучений у якості потерпілого та цивільного позивача.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт на майно підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинла суспільно небезпечне діяння може бути накладено за ухвалою слідчого судді або суду під час судового провадження.
Згідно з положеннями ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Разом з тим, вимогами ч.3 ст.171 КПК України встановлені чіткі вимоги до змісту клопотання про арешт майна, з яким звертається до слідчого судді цивільний позивач, зокрема у клопотанні цивільного позивача про арешт майна для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Однак, як вбачається зі змісту заяви цивільного позивача про арешт майна цивільним позивачем на виконання положень ч.3 ст.171 КПК України не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та не додано докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Крім того, всупереч вимог ст.171 КПК України цивільний позивач звернувся до слідчого судді з заявою про арешт майна, а не з відповідним клопотанням як встановлено положеннями кримінального процесуального закону.
Поряд з цим, слід також зазначити, що цивільний позивач при зазначенні майна, яке слід арештувати вказав не повну адресу знаходження майна, оскільки зазначив лише квартиру та вулицю у м.Києві, при цьому відсутнє посилання на конкретний номер будинку знаходження майна, що підлягає арешту.
Відповідно до вимог ст.172ч.3 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, виходячи з вищезазначених вимог кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя приходить до висновку, що заява цивільного позивача ОСОБА_1 про арешт майна подана до суду без додержання вимог статті 171 КПК України, у звязку з чим дана заява підлягає поверненню цивільному позивачу для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Повернути цивільному позивачу ОСОБА_1 заяву про арешт майна у кримінальному проваджені №12013110040008180 від 26 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: