Справа № 279/5890/13-ц
20 листопада 2013 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Коваленко В.П.
при секретарі Петрук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплозабезпечення» про захист прав споживача та скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги, які фактично не надавалися ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить визнати її право вільного вибору способу та методу опалення належної їй на праві власності квартири; зобов'язати відповідача припинити необґрунтоване нарахування оплати за послуги теплопостачання та скасувати борг у вигляді неправомірно нарахованих коштів з 29 вересня 2010 року. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. В зв'язку з неякісним наданням послуг по теплопостачанню 29 вересня 2010 року відключилася від мережі централізованого опалення та влаштувала в квартирі автономне опалення. Однак, відповідач продовжує нараховувати їй кошти за послуги теплопостачання, фактично не надаючи їх.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Представник КП "Теплозабезпечення" Ціунчик К.Л. заперечив проти задоволення позовних вимог, ствердив, що відсутнє рішення Коростенської міської ради про надання дозволу на відключення від центральної системи опалення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 09 квітня 1999 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира була підключена до внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення і послуги з теплопостачання надавалися Комунальним підприємством «Теплозабезпечення». Оскільки якість наданих послуг з теплопостачання не відповідала нормативним актам ( температура нижче 18 градусів за С., а звернення до відповідних органів не надавали належних результатів), то позивач 29 вересня 2010 року від»єднала від мережі центрального опалення та влаштувала в своїй квартирі індивідуальне (автономне) опалення.
Будинок АДРЕСА_1 обслуговується комунальним виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №2 відповідно до вимог ст.24 Житлового Кодексу України.
У вересні 2011 року працівники вказаного підприємства склали акт про відсутність в належній позивачці ОСОБА_1 квартирі централізованого опалення. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 липня 2011 рокувизнано нечинним лист від 27.09.2010 року виконкому Коростенської міської ради про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відключення її квартири від мережі централізованого опалення. Постановою адміністративної комісії при виконкомі Коростенської міської ради від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 притягалась до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП. Вказана постанова була скасована постановою Коростенського міськрайонного суду від 29 лютого 2012 року.
Однак, незважаючи на дані обставини, відповідач продовжує нараховувати та виставляти позивачці рахунки для оплати за послуги теплопостачання, фактично не надаючи їх.
Відповідно до вимог ст. 26 п.6 Закону України «Про житлово - комунальні послуги у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця (виробника) споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом.
Згідно з умовами договору , договір може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.
Пунктом 3 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються порушеними, якщо при наданні послуги , від якої споживач не може відмовитись, а виконавець нав'язує такі умови одержання послуги , які не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням сторонами умов договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право споживача ОСОБА_1 порушено, вона неодноразово зверталася до відповідача та міськвиконкому про надання послуг неналежної якості.
Згідно з п.26 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції …
Оскільки відповідачем не надано суду доказів про те, що позивачка порушила права будь-кого із інших мешканців будинку, створила будь-які незручності, то суд приходить до висновку про правомірність її дій. Будинок, як і раніше отримує постачання теплової енергії, скарг від мешканців будинку не надходило.
У відповідності до вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Право споживача на звільнення від сплати за послуги у разі їх ненадання передбачено пунктом 13 пункту 16 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .
Даним нормативним документом передбачено , що підставами для розірвання договору може бути зникнення потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від користування послугами.
Відтак, судом встановлено , що фактично послуги з теплопостачання відповідач не надає, проте безпідставно проводить нарахування коштів за послуги .
Законом України « Про теплопостачання» ( ст.19 п.6) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично не отримувала ніяких послуг від комунального підприємства по теплозабезпеченню , то суд вважає, що відповідач не має права нараховувати їй плату за надання послуг з теплопостачання.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відключення від мережі централізованого опалення повинно бути здійснене тільки з дозволу міськвиконкому, оскільки власником квартири є позивач, відключення від мережі центрального теплопостачання не принесло ніяких незручностей будь-кому із мешканців будинку, фактично послуг позивач не отримує.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 ЦПК України, ст.901 ЦК України , - суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати право ОСОБА_1 вільно вибирати спосіб та метод опалення належної їй квартири в тому числі на відключення її від мережі централізованого опалення та облаштування в ній індивідуальної системи опалення та підігріву води.
Зобов»язати Комунальне підприємство «Теплозабезпечення» припинити нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії ОСОБА_1 з 29 вересня 2010 року, тобто з моменту їх фактичного неотримання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом 10 днів після його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Коваленко В.П.