19.11.2013 року Справа № 904/6118/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М.,
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 00.01.0110 від 15.04.13
від відповідача: Яфизов Ф.Ф. представник, договір № б/н від 18.11.13
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2013 року у справі № 904/6118/13
за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетроська область.
про стягнення 3 720 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2013 року у справі № 904/6118/13 ( суддя Ярошенко В. І. ) позов Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором поставки теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року, укладеного між сторонами, в розмірі 3 720 грн. 50 коп. задоволено частково - стягнуто 3 658 грн. 85 коп. основного боргу за постачання теплової енергії та пеню у розмірі 59 грн. 54 коп.
Господарський суд задовольнив частково позовні вимоги пов'язані зі стягненням пені в розмірі 59 грн. 54 коп., перевіривши правильність нарахування та встановивши при розрахунку неправильно визначену ставку Національного банку України.
Не погодившись з даним рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Так, в апеляційній скарзі, в обгрунутвання своїх доводів, Відповідач посилається на те, що не отримував теплову енергію від Позивача у вказаний в рішенні період, оскільки 16.07.2009 року розірвав договір оренди приміщення і перестав ним користуватись. Крім того, на думку Відповідача Позивачем не було надано актів на підтвердження поставки теплової енергії.
У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає, що господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, який повністю відповідає матеріалам справи. Позивач вважає, що не можна приймати до уваги надані Відповідачем докази: наказ Дніпродзержинської міської ради від 16.07.2009 року № 02/151 про розірвання договору оренди з відповідачем нежитлового приміщення та акт приймання - передачі нежитлового приміщення від 16.07.2009 року, оскільки в них йде мова про нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1 ( загальна площа 14,8 кв. м. ), тоді як відповідно до долученої до матеріалів справи копії договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року, укладеного між сторонами, вбачається, що постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2, загальною площею 14,7 кв. м. Договір на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року, укладений між сторонами, є пролонгованим та таким, що діє на момент розгляду даної справи. Позивачем були направлені акти про постачання теплової енергії за вказаний у позові період. Проте вони досі не повернуті КП «Дніпродзержинськтепломережа», з чого, спираючись на п. 5.2. Договору №1007л Позивач зробив висновок, що направлені акти Відповідачем прийняті і погоджені. Крім того представник Позивача зазначив на тому, що 01.02.2010 року Відповідачем була здійснена часткова проплата за поставлену теплову енергію в розмірі 123 грн. 78 коп., як свідчення того, що він визнав існування правовідносин ними у зазначений період.
Розпорядженням секретаря судової палати № 1186 від 25.10.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 30 від 19.08.2013 року, у відпустці, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року, наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 року визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Бахмат Р.М., Павловського П.П.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року у справі № 904/6118/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд призначено на 19.11.2013 року.
Розпорядженням секретаря судової палати №1261 від 19.11.2013 року, у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О. С. - члена постійної діючої колегії суддів, визначеної наказом №40 від 21.10.2013 року, справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С. і Бахмат Р.М.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи - 06.01.2006 року між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" ( далі - Постачальник ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ( далі - Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 1007л (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 предметом договору є продаж Постачальником Споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.
Постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентеляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах Споживача, згідно адрес: АДРЕСА_1, НОМЕР_2 ( з 01.10.2003 року згідно договору оренди ), загальна опалювальна площа 14,7 кв. м. ( п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.2 договору Споживач зобов'язаний письмово сповіщати постачальника про зміну власного найменування, організаційно правові форми, місце знаходження, банківських реквізитів тощо, припинення користування тепловою енергією або зміну натуральних показників / договірних /, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача, не пізніше 5 діб з моменту настання зазначених подій.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом досудового врегулювання, а також шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод.
Згідно п. 9.1 договору він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 06.01.2007 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.
Згідно п. 2.3 договору облік відпущеної т/е проводиться розрахунковим способом.
Розрахунок періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.
Споживач протягом розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в договору місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми ( сальдо ) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця ( п. 5.1 договору ).
Відповідно до п. 5.2 договору всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує Постачальник Споживачу. Двосторонній акт про постачання т/е Споживач підписує і один екземпляр повертає Постачальнику в 3-х денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої ( письмової ) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
На виконання вимог договору Постачальник здійснив поставку Споживачу теплової енергії на загальну суму 3 658 грн. 85 коп. за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, що підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками, які були надіслані позивачем на адресу відповідача і які не були повернені в зазначений у договорі термін з мотивованою ( письмовою ) відмовою, а отже відповідно до п. 5.2 договору кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 0,5 належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, позивачем нараховано пеню у розмірі 61 грн. 65 коп., за період з 21.05.2013 року по 01.07.2013 року.
Неналежне виконання Споживачем умов договору в частині своєчасної оплати теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року - стало підставою для звернення позивача з позовом до відповідача.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Відповідно до частин 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не було спростовано факт отримання теплової енергії згідно виставлених рахунків та не було надано доказів її оплати на суму 3 658 грн. 85 коп.
До матеріалів справи залучено копію договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, укладеного 04.08.2004 року між фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська ( далі - Орендодавець ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ( далі - Орендар ), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2, загальною площею 14,7 кв. м.
У наданих відповідачем наказі Дніпродзержинської міської ради від 16.07.2009 року № 02/151 про розірвання договору оренди з ФОП ОСОБА_3 нежитлового приміщення та акті приймання-передачі нежитлового приміщення від 16.07.2009 року, зазначено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1 ( загальна площа 14,8 кв. м. ), тоді як відповідно до договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року теплова енергія постачається споживачу до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2, загальною площею 14,7 кв. м. та відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 04.08.2004 року відповідач орендує нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2, загальною площею 14,7 кв. м.
Оскільки відповідач не надав доказів звернення до позивача із заявою про припинення дії договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року та доказів розірвання спірного договору у судовому порядку, як то передбачено пунктами 3.2 та 6.1 договору, господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.
Крім того, факт дії договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року, укладеного між сторонами після прийняття наказу Дніпродзержинської міської ради від 16.07.2009 року № 02/151 про розірвання договору оренди, знайшов своє підтвердження і у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012 року по справі № 16/5005/17676/2011 за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію, відпущену відповідно до договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року протягом жовтня 2008 року по квітень 2011 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки наданий Відповідачем до апеляційної скарги лист за підписом директора Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради від 16.10.2013 р. за № 02-07/2600 про направлення певної інформації про укладання, пролонгацію та розірвання договорів оренди на адресу зацікавлених осіб, в тому числі КП "Дніпродзержинськтепломережа" - не може бути доказом виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 року щодо припинення дії вказаної угоди. Тим більше, що безпосередніх доказів відправки суду не надано, а представник Позивача заперечує проти отримання від Департаменту комунальної власності зазначеної інформації стосовно Відповідача.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2013 року у справі № 904/6118/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 21.11.2013 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя Р.М. Бахмат