плеєр, підставка під телевізор, ліжко двоспальне, обогрівач масляний, люстра, водонагрівач, диван у спальні, пральна машина Індезіт, люстра у спальні, палас у спальні на загальну суму 20790,00 грн.; розподілено обов'язки по погашенню боргу за кредитним договором укладеним з ПАТ «Приватбанк» по 1790,29 доларів США кожному; зобов'язано відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою, забезпечити вільний доступ до квартири та передати їй ключі від вхідних двірей квартири. Вирішено питання щодо судових витрат.
З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровької області від 25 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.
Після ухвалення вищевказаного рішення до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій банк просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами ст. 318 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі, під час якого було придбано нерухоме та рухоме майно, яке підлягає поділу в рівних частках, в тому числі борги за кредитним договором
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно з ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 14 серпня 2004 року по 17 січня 2013 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі.
Під час шлюбу 25 липня 2007 року сторонами на ім'я відповідача була придбана трикімнатна квартира по АДРЕСА_1 вартістю 75750,00 грн. Квартира була придбана за рахунок кредиту в розмірі 15000,00 доларів США наданого ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі кредитного договору.
Крім того, сторонами під час шлюбу було придбане рухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, визнав, що з переліку майна, зазначеного позивачем у позовній заяві, у шлюбі придбане лише наступне майно: МП-вікна, газовий лічильник, масляний радіатор СКАРЛЕТ, електроводонагрівач АРІСТОН, витяжка, ДВД-плеєр, електропраска СКАРЛЕТ, штори, кут м'який з кріслами, палас, меблі-шафи, міні діван, холодильник, мийка з краном.
З наданих відповідачем документів щодо придбання спірного майна вбачається, що зазначений позивачкою до розділу телевізор № 2 вартістю 3300,00 грн., виділений за рішенням суду відповідачу, насправді телевізор Rainford серійний № 1041810, придбаний відповідачем до укладення сторонами шлюбу, а отже розділу як спільне майно подружжя не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка не надала суду доказів більшої частини зазначеного нею майна, наявність якого відповідач заперечував.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині поділу рухомого майна подружєя підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у зв'язку з неповним зясуванням судом обставин, які мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про розподіл обов'язків по погашенню боргу за кредитним договором, укладеним з ПАТ КБ «Приватбанк».
Як вбачається зі справи, ОСОБА_1 під час шлюбу з позивачкою було укладено кредитні договори з ПАТ КБ «Приватбанк». Позивачка не є стороною в цих договорах, а ПАТ КБ «Приватбанк» не є відповідачем у позові щодо розподілу обов'язків по погашенню боргу за кредитним договором.
Тому, колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню у зв'язку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року в частині поділу рухомого майна - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в цій частині - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_2 наступне майно:
- ДВД плеєр - вартістю 600,00 грн.;
- штори - вартістю 350,00 грн.;
- меблі-шафи - вартістю 2500,00 грн.;
- міні диван - вартістю 800,00 грн.
- піч газова Індезіт - вартістю 3000,00 грн.;
- на загальну суму: 7250,00 грн.
Виділити ОСОБА_1 наступне майно:
- кут м'який з кріслами у залі - вартістю 3500,00 грн.;
- холодильник - вартістю 1500,00 грн.;
- мийка з краном - вартістю 200,00 грн.;
- дзеркало велике - вартістю 1300,00 грн.;
- обогрівач масляний - вартістю 300,00 грн.;
- водонагрівач - вартістю 800,00 грн.;
- на загальну суму: 6800,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартостя виділеного рухомого майна у сумі 225,00 грн.
В решті у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в цій частині - відмовити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року в частині розподілу обов'язків по погашенню боргу за кредитним договором, укладеним з ПАТ КБ «Приватбанк» - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в цій частині - відмовити.
В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: