Дело № 1527/19228/12
05.02.2013 року
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шкорупеєва Д.А.,
за участі секретарей Хватової О.В., Блащук В.О.,
прокурора Куцької І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козятина, Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого:
· 17.05.2000 року Шаргородським районним судом Вінницької області, за ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року), до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,
· 05.03.2008 року Комінтернівський районним судом Одеської області, за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, від покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 (один) рік,
· 02.12.2009 року Суворовський районним судом м. Одеси за ст.ст. 289 ч. 1, 289 ч. 2, до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,
o 03.07.2012 року звільнився умовно-достроково на 1 (рік) 9 (девять) 9 (девять) днів,
по звинуваченню у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 15, 289 ч. 2 КК України
01.11.2012 року, близько 23 години 55 хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою заволодіння транспортним засобом прибув у двір будинку АДРЕСА_3 де побачив у дворі будинку автомобіль НОМЕР_1. сірого кольору, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, вартістю 13 000 гривень. Ідеалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного автомобілю і за допомогою наявного при ньому ключа відкрив передні ліві двері, через які проник в салон вищевказаного автомобіля. Потім ОСОБА_1 перебуваючи в салоні даного автомобіля, висмикнув дроги з-під замка запалювання і шляхом з'єднання дротів замка запалювання, спробував завести двигун вищевказаного автомобіля, але довести свій злочинний намір до кінця йому не вдалося, так як акумулятор під капотом автомобіля був відсутній. Після чого ОСОБА_1 залишивши ліві передні, двері у відкритому положенні почав відходити від даного автомобіля, однак був затриманий потерпілим ОСОБА_2 на місці скоєння злочину.
ОСОБА_1 винуватість у скоєнні злочину передбаченому ст.ст. 15, 289 ч. 2 КК України визнав у повному обсязі та пояснив, що злочин він скоїв за обставин та способом вказаними у обвинувальному акті.
Так як, ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст. 349 ч. 3 КПК України, наслідки застосування якої розяснені учасникам розгляду справи, суд зясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням характеризуючих матеріалів кримінального провадження.
З оглядом на викладене суд вважає, що умисні дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ст.ст. 15, 289 ч. 2 КК України, замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Обговорюючи питання про обрання виду та міри покарання суд дійшов висновку про те, що необхідно враховувати ступінь важкості злочину, особу винного та його ставлення до скоєного злочину, те що ОСОБА_1 скоїв злочин у період умовно-дострокового звільнення за аналогічний злочин, також суд враховує стан здоров'я обвинуваченого, а саме те що він хворий на туберкульоз, на утриманні має дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, передбачені ст. 66 КК України - щиросердне каяття, та визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачені ст. 67 КК України, під час досудового розслідування та у судовому засіданні, суд відносить рецидив злочину.
За викладених обставин, суд вважає, виправлення та перевиховання ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства.
Керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_1, визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст.ст. 15, 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Згідно зі ст. 71 КК України, частково приєднати до призначеного покарання, не відбуте призначене покарання вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2009 року за ст.ст. 289 ч. 1, 289 ч. 2 КК України у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі і визначити остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, залишити без змін, а саме тримання під вартою.
Термін відбуття покарання обчислювати з дня взяття ОСОБА_1 під варту, тобто з 02.11.2012 року.
Строк оскарження вироку 30 (тридцяти) діб до Одеського апеляційного суду з дня його проголошення усіма учасниками судового розгляду.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси Д.А. Шкорупеєв