Справа № 500/7166/13-к
Провадження № 1-кп/500/410/13
Іменем України
21 листопада 2013 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Яковенка І.І.,
за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,
прокурора Новікової А.І.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізмаїл Одеської області, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, такого, що перебуває в фактичних шлюбних відносинах, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
В середині листопада 2012 року, приблизно о 05:00 годині ранку, більш точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище і житло, проник у двір буднику АДРЕСА_3, звідки таємно викрав нержавіючу металеву трубу довжиною 1,2 метра діаметром 200 мм. вартістю 350 грн. за 1 м. на загальну суму 420 грн., два металевих кутника довжиною по 1,5 м. кожний, вартістю 17 грн. за 1 м. на загальну суму 51 грн., після чого ОСОБА_1 проник на горище флігелю, на території вищевказаного двору, звідки таємно викрав 5 кг. металевих болтів вартістю 10 грн. за 1 кг. на загальну суму 50 грн., два водопровідних вентиля вартістю 100 грн. кожний на загальну суму 200 грн., що належать ОСОБА_2, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на загальну суму 721 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він також повністю визнав цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з нього 521 грн. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини провадження, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в листопаді 2012 року, приблизно о 05:00 год., він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через сітку свого двору заліз у двір до сусідки літнього віку, звідки викрав трубу, два кутника, а з горища флігеля 5 кг. металевих болтів та два водопровідні вентиля. Кутники та вентилі наступного дня він повернув, а трубу та болти здав на металобрухт.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням документів, що стосуються його особи. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище та житло.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочини.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо, як особа, що зловживає алкогольними напоями та схильна до порушення громадського порядку.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданого збитку.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, вважає, що винному ОСОБА_1 необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі в нижніх межах строку, передбаченого санкцією.
Також приймаючи до уваги вищезазначені обставини страви, а саме те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв його розкриттю, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
При вирішенні цивільного позову, пред'явленого потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 521 грн., в якості відшкодування завданої злочином майнової шкоди, суд керується положеннями ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, із вказаної норми права випливає, що майнову шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_2, повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_1, який вчинив злочин, в результаті якого і виникла у потерпілої майнова шкода, його вина повністю доведена дослідженими доказами. Тому цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в розмірі 521 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжний захід відносно нього не обирався. Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки та шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 листопада 2013 року.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 521 (п'ятсот двадцять одну) гривню в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко