Справа № 733/719/13-к Головуючий у І інстанції Овчарик В.М.
Провадження № 11-кп/795/317/2013
Категорія - ст. 191 ч. 3 КК України. Доповідач Мельниченко Ю. В.
13 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.
суддів - Григор'євої В.Ф., Карнауха А.С.
секретаря судового засідання - Олійник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013260120000004 від 04 січня 2013 року, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2013 року, щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Петрушівка, Ічнянського району Чернігівської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, мешканки АДРЕСА_1, працюючої бухгалтером Южненської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, раніше не судимої,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191 ч. 2, 191 ч. 3 КК України,
з участю учасників кримінального провадження: прокурора Шимка Є.М., захисника - адвоката ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_2,
До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_2, в якій остання просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким її виправдати за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення та закрити кримінальне провадження.
Даним вироком ОСОБА_2 визнано винною у пред'явленому обвинуваченні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191 ч. 2, 191 ч. 3 КК України з призначенням покарання за ст. 191 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із матеріальною відповідальністю в банківських та фінансових установах, в органах державної влади, підприємствах, організаціях, установах будь-якої форми власності строком на 2 роки; за ст. 191 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із матеріальною відповідальністю в банківських та фінансових установах, в органах державної влади, підприємствах, організаціях, установах будь-якої форми власності на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворої міри покарання більш суворою, остаточно до відбування покарання ОСОБА_2 призначено 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із матеріальною відповідальністю в банківських та фінансових установах, в органах державної влади, підприємствах, організаціях, установах будь-якої форми власності строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь сільського бюджету Южненської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області 15 086 грн. 33 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній у виді особистого зобов'язання.
Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачена ОСОБА_2 посилається на незаконність вироку суду, однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що її вина у вчиненні інкримінованого органами досудового слідства кримінального правопорушення не доведена доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження. Зазначає, що вона як бухгалтер, у силу своїх повноважень, всі нарахування проводила за розпорядженнями сільського голови, які були в наявності. Вказує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів про наявність в її діях складу кримінального правопорушення з умисною формою вини, а також відсутній і корисливий мотив. Також, звертає увагу на те, що на досудовому слідстві з боку працівників міліції на неї чинився психологічний тиск.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановив суд, ОСОБА_2, згідно розпорядження № 6 від 20.02.2002 року Южненського сільського голови, перебуваючи на посаді спеціаліста 2 категорії, бухгалтера Южненської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, будучи державним службовцем 14 рангу 7 категорії, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями, здійснила привласнення та розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем, при наступних обставинах.
У вересні 2010 року, всупереч вимог ст. 19 Конституції України, п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ОСОБА_2, з корисливих мотивів, з метою отримання премії, без відповідного розпорядження Южненського сільського голови провела незаконне нарахування на власне ім'я премії в сумі 494,50 грн та відповідно нею було проведено нарахувань до фондів в сумі 179,00 грн, чим порушила п. 2 ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яку в подальшому отримала. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2 заподіяла збитків Южненській сільській раді на суму 673,50 грн.
У листопаді 2010 року, всупереч вимог ст. 19 Конституції України, п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ОСОБА_2 з корисливих мотивів, незаконно провела нарахування відшкодування витрат на відрядження на власне ім'я в сумі 30 грн, в той час, як розпорядження Южненського сільського голови на відрядження та авансовий звіт відсутні. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2 заподіяла збитків Южненській сільській раді на загальну суму 30 грн.
У грудні 2010 року, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, незаконно, без розпорядження сільського голови, провела виплату відшкодувань на відрядження працівникам апарату Южненської сільської ради на суму 120 грн, а саме: голові сільської ради ОСОБА_4 - 60,00 грн, секретарю сільської ради ОСОБА_5 - 30,00 грн, на власне ім'я - 30,00 грн, чим порушила п. 1 розд. 2 інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2 заподіяла збитків Южненській сільській раді на суму 120 грн.
У грудні 2010 року, з корисливих мотивів, без відповідного розпорядження Южненського сільського голови ОСОБА_2 провела незаконне нарахування премії на ім'я голови Южненської сільської ради ОСОБА_4 в сумі 2 436 грн., секретаря Южненської сільської ради ОСОБА_5 в сумі 1 067 грн., на власне ім'я у сумі 2 063 грн. та відповідно нею було проведено нарахувань до фондів в сумі 2 014,89 грн., чим порушила п. 2 ч. 2, абз. 2 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яку в подальшому вказані особи отримали. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2 заподіяла збитків Южненській сільській раді на суму 7 730,89 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, в грудні 2011 року, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного розпорядження Южненського сільського голови провела незаконне нарахування премії на ім'я голови Южненської сільської ради ОСОБА_4 в сумі 2 846 грн., на власне ім'я в сумі 2 082 грн. та відповідно нею було проведено нарахувань до фондів в сумі 1 783,94 грн., чим порушила п. 2 ч. 2, абз. 2 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яку в подальшому вказані особи отримали. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_2 заподіяла збитків Южненській сільській раді на суму 6 711,94 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу з підстав, що наведені нею, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив її залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.
Твердження обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що вона не вчиняла кримінальне правопорушення, за яке засуджена, те, що вирок суду ґрунтується на припущеннях, а висновки суду, які викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, позбавлені підстав.
Як видно із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, дослідив всі докази і, давши їм оцінку, обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідків та інші докази по справі.
Так, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні суду першої інстанції, свідок ОСОБА_6 зазначав, що ним було проведено виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Южненської сільської ради, під час якої було встановлено порушення нарахування бухгалтером ОСОБА_2 премій за вересень 2010 року, грудень 2010 року та грудень 2011 року, при цьому розпорядження за вересень 2010 року на преміювання було відсутнє, та не зареєстроване, останнє було надано головою під час перевірки, яке було без реєстраційного номеру, також було відсутнє розпорядження про преміювання за грудень 2010 року, яке не було зареєстроване у журналі розпоряджень за 2010 рік, яке було також надане сільським головою під час перевірки, в якому був відсутній реєстраційний номер, за грудень 2011 року були відсутні розпорядження в підшивці з основної діяльності і не зареєстровані, однак, розпорядження були надані сільським головою під час перевірки, в яких був відсутній реєстраційний номер. Також були встановлені порушення при нарахуванні відряджувальних, так у листопаді 2010 року було виявлено відсутність розпорядження про відрядження на ОСОБА_2 та авансового звіту, розпорядження про відрядження за грудень 2010 року були вилучені у бухгалтерських документах без підпису голови і які не були зареєстровані у журналі, у серпні 2011 року згідно розпоряджень сільського голови були видані розпорядження, які не були зареєстровані у журналі реєстрації розпоряджень.
В судовому засіданні суду першої інстанції, свідок ОСОБА_7 вказував, що 04 січня 2013 року він у Южненській сільській раді проводив перевірку, під час якої було виявлено відсутність розпоряджень сільського голови, підписів під розпорядженнями та які не були зареєстровані, після чого було порушене кримінальне провадження.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого органам досудового слідства кримінального правопорушення доводиться зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів( т. 1 а.с. 51-52);
- описом речей і документів (т. 1 а.с. 53);
-протоколом огляду речових доказів (т. 1 а.с. 57-58);
- посадовою інструкцією бухгалтера ІІ категорії ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 62-67);
-актом позапланової виїзної ревізії, проведеної сектором в Ічнянському районі Ніжинської об'єднаної Державної фінансової інспекції (т. 1 а.с. 77-96);
-журналом особових рахунків за 2010 р, згідно якого ОСОБА_2 у вересні 2010 року було виплачено 494,50 грн. премії, у грудні 2010 року ОСОБА_2 було виплачено премії 2 063 грн., ОСОБА_5 1 067 грн., ОСОБА_4 - 2 436 грн.;
-журналом відомостей на заробітну плату за 2011 рік, згідно якого ОСОБА_4 у грудні 2011 року було виплачено 2 846 грн. премії, на ім'я ОСОБА_2 - 2 082 грн. премії.
- копією розпорядження від 17.09.2010 року про преміювання ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 101, 119);
- копією журналу розпорядження сільського голови з основної діяльності за 2010 р та журналом розпорядження сільського голови з основної діяльності за 2010 р, згідно яких розпорядження від 17.09.2010 року та 06.12.2010 року в ньому не зареєстровані (т. 1 а.с. 111-118);
-журналом розпорядження сільського голови про відрядження за 2010 рік, згідно якого відсутнє розпорядження про відрядження ОСОБА_2 у листопаді 2010 року, журналом розпорядження сільського голови про відрядження за 2010 р., згідно якого розпорядження за № 81, № 82, № 83, № 84 про відрядження ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у нього не зареєстровані (т. 1 а.с. 32-37).
-журналом - оправдовуючі документи за грудень 2010 р, в якому маються розпорядження сільського голови № 81, № 82, № 83, № 84 про відрядження ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які не підписані головою сільської ради ОСОБА_4;
-журналом - оправдовуючі документи за вересень, листопад, грудень 2010 р та журналом - оправдовуючі документи за грудень 2011 року, в яких зазначені рух коштів по сільській раді.
-копіями розпоряджень за №№ 81, 82, 83, 84, які не підписані сільським головою, копіями посвідчення про відрядження та авансових звітів за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 154-163);
копією розпорядження сільського голови ОСОБА_4 від 06.12.2010 року про преміювання працівників місцевого самоврядування Южненської сільської ради (т. 1 а.с. 102, 122);
-копіями розпоряджень від 02.12.2011 року про преміювання працівників місцевого самоврядування (т. 1 а.с. 129, 130);
-журналом реєстрації розпоряджень сільського голови по основній діяльності за 2011 рік, згідно якого вбачається, що розпорядження про преміювання працівників за грудень 2011 року в ньому не зареєстровані (т.1 а.с. 125-128);
Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_2 про те, що остання як бухгалтер, у силу своїх повноважень, всі нарахування проводила за розпорядженнями сільського голови, які були в наявності, позбавлені підстав.
Слід відмітити і те, що ОСОБА_8 будучи допитаної в судовому засіданні апеляційної інстанції визнала той факт, що проводила нарахування відшкодування витрат на відрядження на підставі розпорядження голови, які останньою не були підписані та не були зареєстровані у журналі про відрядження.
Не є переконливими доводи ОСОБА_2 про дачу нею показань під впливом незаконних методів розслідування з боку працівників міліції, а саме психологічного тиску, з огляду на те, що остання неправомірні дії працівників міліції під час досудового слідства в установленому законом порядку не оскаржувала, тобто не зверталась з відповідною заявою чи скаргою до органів прокуратури, а також не заявляла клопотання в судовому засіданні суду першої інстанції щодо перевірки даного факту.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 191 ч. 2, 191 ч. 3 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої та всіх обставин кримінального провадження.
Призначене обвинуваченій ОСОБА_2 покарання є достатнім і необхідним для її виправлення та перевиховання.
Вирок суду є законним, обґрунтованим і справедливим, скасуванню він не підлягає.
Істотних порушень норм кримінального-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченої судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
Ю.В. Мельниченко В.Ф. Григор'єва А.С. Карнаух