Провадження №1-кп/748/132/13
Єдиний унікальний № 748/2504/13-к
21 листопада 2013 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді Кухти В.О.
при секретарі Борисенко К.В.,
з участю прокурора: Сороки С.Г.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
його захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013260270000806 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чернігова, громадянина України, українця, працюючого пакувальником ПП "Кіт і Пес", з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_2, 03.08.2013 року близько 18 години, знаходячись на території господарства АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_1, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця та забиття м'яких тканин обличчя, які в комплексі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину та цивільний позов потерпілої не визнав, зазначив, що того дня він був у себе в господарстві в АДРЕСА_1, потерпіла проживає по сусідству та випивала разом зі співмешканцем ОСОБА_4. Потім вони через забор почали ображати його та дружину, але він потерпілу не бив. Припустив, що тілесні ушкодження їй наніс співмешканець. Алкогольних напоїв у той день не вживав.
Незважаючи на не визнання виннуватості обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується іншими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні дала показання, що в той день вона відпочивала вдома після роботи, бо їй знову необхідно було йти працювати на нічну зміну. Її знайома ОСОБА_5 у той день розмальовувала стіну в неї на кухні. Також вдома були її донька та співмешканець ОСОБА_4. Коли прийшов обвинувачений до своєї частини будинку, то вона вийшла поговорити з ним з приводу спірних відносин з електропостачання їх будинку, який після розлучення був розділений між ними на дві частини. Вона залізла на лавку біля забору так, що виглядувала над ним на голову. У них з обвинуваченим виникла сварка і тоді він підійшов та вдарив її правим кулаком в ліве око. Після чого вона впала на грядки. Потім їй надавали допомогу. Моральна шкода полягає в тому, що вона змушена була лікуватися та не могла працювати, її майже не звільнили, а також тим, що тілесні ушкодження обвинуваченим були завдані їй при дочці та не перший раз.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що в той день він був у потерпілої вдома і коли прийшов її колишній чоловік ОСОБА_2, то у нього з потерпілою виникла сварка. Коли потерпіла стояла на лавці біля забору, виглядала через забор та сварилася з обвинуваченим він стояв поряд з нею. Тоді він побачив як з-за забору кулак влучає потерпілій в ліве око і вона падає донизу. Алкогольних напоїв вони тоді не вживали.
Свідок ОСОБА_5 також в судовому засіданні зазначила, що вона перебувала у потерпілої, де розмальовувала стіну на кухні. У потерпілої виник конфлікт з обвинуваченим і вона стояла на лавці біля забору і через забор сварилася з обвинуваченим. Тоді ОСОБА_2 підійшов до забору та вдарив потерпілу у ліве око. В той день потерпіла не випивала.
Неповнолітній свідок ОСОБА_6, допитана за участі її законного представника ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що потерпіла та обвинувачений це її батько з матір'ю. В той день її батько прийшов у свою частину будинку і мати почала з'ясовувати з ним питання з приводу підключення їх будинку до електроенергії. Вона стояла на лавці біля забору так, що її голова була над забором. Свідок була на крильці разом з ОСОБА_7, а ОСОБА_4 був біля потерпілої, але не стояв на лавці. Тоді обвинувачений підійшов та вдарив правою рукою потерпілій у ліве око. ОСОБА_1 впала і у неї біля ока з'явився великий синець.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що в той день йому подзвонила сестра ОСОБА_1 та сказала, що її вдарив колишній чоловік. Коли він прийшов, то у неї був синяк біля ока.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №828 від 12.08.2013 року у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця та забиття м'яких тканин обличчя, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, могли утворитися 03.08.2013 року і в комплексі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. При цьому експерт не виключив можливості, що вони могли утворитися за обставин зазначених потерпілою, та зазначив, що виключається утворення цих тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту на площину.
Показання зазначених свідків співпадають між собою та висновком експертизи, а тому суд вважає їх достовірними.
Натомість, суд не може покласти в основу вироку показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо того, що обвинувачений не бив потерпілу, як такі, що підтверджують невинуватість обвинуваченого з наступних підстав. Свідок ОСОБА_9 є дружиною позивача та перебуває у неприязних стосунках з потерпілою, а тому її показання є суб'єктивними. Свідок ОСОБА_10 зазначила, що не бачила всього конфлікту між обвинуваченим та потерпілою і не змогла хронологічно відобразити події, які відбувалися безпосередньо перед падінням потерпілої з забору. Свідок ОСОБА_11 зазначив, що не бачив більшої частини цього конфлікту. До того ж, як з'ясувалося в судовому засіданні у них також напружені відносини з потерпілою.
Версія обвинуваченого щодо можливості нанесення потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_4 спростовується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та самої потерпілої, які зазначили, що ОСОБА_4 ніколи не бив потерпілу.
При цьому протокол проведення слідчого експерименту від 17.08.2013 року суд вважає неналежним доказом, оскільки експеримент проводився в кабінеті №319 Чернігівського РВ УМВС, де не була відтворена обстановка місця вчинення злочину та обставини його вчинення, а тому він не може підтвердити жодних обставин.
Також, суд вважає, що з обвинувачення необхідно виключити таку обтяжуючу обставину як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки інших доказів крім показань потерпілої та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підтвердження цієї обставини немає, а зазначені свідки зробили висновок про сп'яніння обвинуваченого лише на підставі його поведінки, що носить суб'єктивний характер та не є беззаперечним доказом вживання алкогольних напоїв обвинуваченим.
Заслухавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши докази по справі, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_1, а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.125 КК України.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжуть покарання.
Обставини, що пом'якшує чи обтяжують покарання ОСОБА_2 відсутні.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання негативні характеристики відсутні, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч.2 ст.125 КК України.
Цивільний позов потерпілої про стягнення витрат на лікування в сумі 473,05 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн. підлягає частковому задоволенню. Матеріальну шкоду в сумі 473,05 грн. на підставі ст.1166 ЦК України необхідно стягнути в повному обсязі, бо вона підтверджена наявними у провадженні чеками та квитанцією, а розмір моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України з урахуванням вимог розумності та справедливості необхідно зменшити до 2000 грн..
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого не застосовувалися, підстави для їх застосування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України і за цей злочин призначити йому покарання у вигляді 150 (ста п'ятидесяти) годин громадських робіт.
Цивільний позов потерпілої задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на кориссть ОСОБА_1 473,05 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а всього 2473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) гривні 05 копійок.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.О. Кухта