Справа № 762/2425/13-ц
Іменем України
07 жовтня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Басс С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить переглянути частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності по 1/3 частки спірної квартири. Вимоги мотивовані тим, що спірна квартира належить по ? її частки відповідачам, які є батьками позивача, через що позивач, маючи статус інваліда та незабезпечений житлом фактично позбавлений права на житло.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві наполягає, а відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, про що надала суду письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_2, який вважається сповіщеним належним чином в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України до суду не прибув, проте, наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін суд визнає достатніми, щоб розглянути справу без його участі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 цього Кодексу, а згідно ч.3 ст.61 того ж Кодексу, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Балаклавського районного суду міста Севастополя від 20 лютого 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі в період з 14 липня 1969 року по 29 серпня 2012 року; згідно свідоцтва про переміну прізвища від 24 травня 2002 року, ОСОБА_4 перемінила прізвище на Гельмут; на підставі договору купівлі - продажу від 09 червня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1539, ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.14).
Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя від 06 червня 2013 року у зазначеній цивільній справі постановлено в порядку поділу майна подружжя визнати право власності на ? частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.15-16).
Постановляючи рішення щодо спірної квартири суд апеляційної інстанції посилаючись на положення ст.60 СК України зазначив, що вона є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та оскільки правовідносини, які виникли між відповідачами як подружжям щодо спірної квартири не стосуються прав позивача, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, відповідно до вимог ст..88 ЦПК України суд відносить їх на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Судові витрати суд відносить на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов