Справа №22ц/791/3582/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Тимченко О.В.
Категорія: 27 Доповідач: Склярська І.В.
2013 року листопада місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого: Склярської І.В.
суддів: Цуканової І.В.
Вейтас І.В.
при секретарі: Герасименко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 06.08.2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 003-21082-060807, відповідно до якого позивач відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті гривні, випускає та надає відповідачу платіжну картку, здійснює обслуговування на умовах, викладених в додатку № 1 до договору та надає відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на суму 30 000 грн., що передбачено п. 1.3 кредитного договору, з лімітом кредитної лінії 3000 грн., а відповідач в свою чергу, зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом. Так як відповідач покладені на нього кредитним договором обов'язки не виконує, внаслідок чого станом на 22.11.2012 рік має прострочену заборгованість у розмірі 3858,70 грн., яка складається з тіла кредиту - 3858,70 грн., просив суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 3858,70 грн.
Заочним рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Відповідач в судове засідання не з'явився, його неявка в силу ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з підстав пропущення позивачем строку позовної давності, обґрунтовуючи нормами ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст..ст. 258,259,261,267 ЦК України та враховуючи роз'яснення, які містяться в п.31 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 06.08.2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 003-21082-060807 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.2, 1.3 якого, банк відкриває держателю картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті гривні, оформляє та надає в користування держателю платіжну картку, а також надає держателю кредит шляхом відкриття Держателю відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3000 грн. (а.с.5).
Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 Договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів нарахованих за користування Кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або овердрафтом (а.с.5).
Строк кредитування встановлений п. 1.4. договору - 364 календарних днів, наступний кредитний ліміт після закінчення цього строку не надавався.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач за період з 20.08.2007року по 5.09.2007року використав наданий кредитний ліміт в сумі 3000 грн. (графа 18), а його погашення здійснив частково в сумі 230 грн. - 07.09.2007року та в сумі 230 грн.-11.12.2007року (графа 17) (а.с.6). Також з даного розрахунку вбачається що нарахування відсотків та комісії банком здійснювалося до 01.07.2008року (графа 8) та до 30.05.2008 року (графа 11)(а.с.6). Нарахування пені здійснювалося до 30.04.2009року (графа14) (а.с.6).
Як пояснив представник банку в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, сума 3143, 89 грн., зазначена в графі 6 «сплачено кредит», період 01.02.2010-26.02.2010, не є сумою сплати, а віднесена банком в дану графу як сума відповідної нарахованої заборгованості.
Відповідно до положень ст..ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, в строк встановлений у зобов'язанні.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Згідно п. 1.5. Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари, що придбаваються Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед Банком за цим Договором, та вчинення інших Операцій, передбачених Договором (а.с.5)
Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
За положеннями ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З довідки-розрахунку вбачається, що останній платіж відповідачем був здійснений 11.12.2007 року в сумі 230 грн. (а.с.6)
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 10.01.2013 року (а.с.2), тобто після спливу строку позовної давності, у відповідності до ст. 257 ЦК України.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано застосовані норми Закону України «Про захист прав споживачів».
За правилами п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги в частині помилкового застосування судом першої інстанції до даних правовідносин умов споживчого кредитування до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах доказами, зокрема п. 1.5. Договору № 003-21082-060807 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (а.с.5).
Доводи апеляційної скарги про те, що Договір діє до повного його виконання і тому застосування строку позовної давності не можливо, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює кредитні правовідносини та матеріалах справи, а тому висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання апелянта на безпідставне застосування судом першої інстанції строку позовної давності всупереч ч.3 ст. 267 ЦК України до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки відповідно до п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами, не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, та не спростовують мотивованих висновків суду.
Порушень норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.
Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: