Справа №579/871/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бєгунова О.В.
Номер провадження 22-ц/788/2546/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М.
Категорія - 27
19 листопада 2013 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Білецького О. М.,
суддів - Шевченка В. А., Бойка В. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 14 жовтня 2013 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 червня 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом.
Уточнивши вимоги (а.с.64) та посилаючись на невиконання позичальником ОСОБА_3 та його поручителем ОСОБА_4 умов укладеного з банком кредитного договору від 25 квітня 2008 року №SUK1G40000004943, згідно з яким надано кредит у сумі 103424 грн. на строк до 25 квітня 2028 року, просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість станом на 21 березня 2013 року в загальному розмірі 108153 грн. 91 коп., з яких: 56620 грн. 62 коп. - за кредитом, 28444 грн. 42 коп. - проценти за користування кредитом, 13256 грн. 70 коп. - пеня і 9832 грн. 17 коп. - штраф.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 14 жовтня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти за кредитним договором від 25 квітня 2008 року №SUK1G40000004943 у сумі 88065 грн. 04 коп., а саме: 56620 грн. 62 коп. - заборгованість за кредитом, 28444 грн. 42 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2000 грн. пені, 1000 грн. - штрафу, а також з кожного з них в рівних частках по 797 грн. 13 коп. судових витрат, а саме по 440 грн. 19 коп. судового збору та по 356 грн. 94 коп. витрат, пов'язаних з публікацією оголошення в пресі.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду змінити в частині розміру стягнення пені та штрафу, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог у повному обсязі, та відповідно стягнути з відповідачів повністю понесені судові витрати.
Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про можливість зменшення розміру нарахованої пені та штрафу, та застосував норми ст.551 ЦК України, яка не підлягає застосуванню.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит №SUK1G40000004943, за умовами п.1.2, 1.4 якого останній отримав 103424 гри. кредиту на придбання у власність квартири АДРЕСА_1 на строк до 25 квітня 2028 року та зобов'язався сплатити банку одноразову винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми кредиту у момент надання кредиту, і повернути кредит зі сплатою 15% річних за користування щомісячними ануїтетними платежами (до 25 числа кожного місяця) у розмірі не менше 1377 гри. 82 коп. (а.с.14-21).
Відповідно до п.3.1 даного кредитного договору забезпечення виконання зобов'язань позичальником є іпотека цього придбаного за договором купівлі-продажу від 24 квітня 2008 року нерухомого майна.
Крім того, між банком та дружиною позичальника - ОСОБА_4, 25 квітня 2008 року було укладено договір поруки №SUK1G40000004943, згідно з пунктами 2.1.1, 2.4.1 якого остання зобов'язалась після отримання від кредитора повідомлення про невиконання боржником зобов'язання за договором про іпотечний кредит, виконати ці зобов'язання за нього (а.с.29-31).
Пунктом 6.2 кредитного договору визначена відповідальність позичальника за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, у вигляді сплати відсотків у подвійному розмірі від зазначеного у п.1.1, нараховані на суму не погашеної в строк заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.6.4 цього договору, при порушенні будь-якого передбаченого договором зобов'язання, позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення, а відповідно до п.6.6 при порушенні строків платежів більш ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі в межах 10% від суми невиконаного зобов'язання.
В силу підп.5.2.4 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту в її частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших належних до сплати платежів, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором або за Іпотечним договором, в тому числі у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та відсотків за користування кредитом понад 2 місяці.
Внаслідок прострочення позичальником сплати передбачених кредитним договором коштів, банк з 01 лютого 2009 року підвищив до 30% на рік відсоткову ставку за вказаним договором, про що 31 грудня 2012 року письмово повідомив ОСОБА_3 (а.с.26-28).
Однак позичальник і у подальшому не погасив прострочену заборгованість.
Останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитом було внесено 15 листопада 2011 року на суму 46000 три. 29 коп. (а.с.7).
Станом на 21 березня 2013 року заборгованість по кредиту склала 108153 гри. 91 коп., з них: 56620 гри. 62 коп. - заборгованість за кредитом, 28444 гри. 42 коп. - заборгованість за відсотками, у зв'язку з чим банк нарахував йому 13256 гри. 70 коп. - пені і 9832 грн. 17 коп. - штрафу (а.с.5-7).
За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 у порушення умов пункту 2.4 кредитного договору і вимог ст.ст.526, 536, 629, 1049 ЦК України, допустив понад два місяці прострочену заборгованість по сплаті кредиту, у зв'язку з чим відповідно до пунктів 5.2.4 кредитного договору та п.2.1.1, 2.4.1 договору поруки і ст.ст.553, 554, 1048, 1050, 1054 ЦК України достроково стягнув солідарно з позичальника і поручителя на користь банку весь залишок по тілу кредиту і нараховані відсотки за користування кредитними коштами станом на 21 березня 2013 року, а також правильно зазначив про необхідність солідарного стягнення з обох відповідачів на користь банку на підставі ст.ст.546, 549, ч.2 ст.551 ЦК України передбаченої пунктами 6.4, 6.6 цього договору неустойки (пені і штрафу).
У цій частині рішення суду не оскаржується.
Розмір нарахованих банком сум пені сторонами також не оспорений.
Про застосування скорочених строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки сторони не просили.
У той же час, заборгованість за кредитним договором складається із заборгованості за кредитом - 56620 грн. 62 коп. та заборгованості по процентах - 28444 грн. 42 коп., що разом становить 84965 грн. 04 коп., а тому штраф повинен був нараховуватися банком тільки на цю суму, без врахування пені (яка теж є різновидом штрафної санкції - неустойки), про що правильно зазначив місцевий суд.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачі мають на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_4 вагітна другою дитиною (а.с.78. 82), до того ж вона з 08 травня 2013 року зареєстрована як безробітна, допомоги по безробіттю не отримує (а.с.79).
Враховує колегія суддів і той визнаний сторонами факт, що у 2011 році відповідачі вимушено зі згоди банку продали придбане за кредитні кошти житло, а отримані кошти спрямували на часткове погашення заборгованості, внаслідок чого борг по тілу кредиту виплачений наполовину.
За вищенаведених обставин колегія суддів визнає правильним і таким, що ґрунтується на положеннях ч.3 ст.551 ЦК України та конкретних обставинах даної справи висновок місцевого суду про зменшення на підставі відповідної заяви представника відповідача (а.с.113), нарахованої пені до 2000 грн., а штрафу до 1000 грн., внаслідок сімейного стану відповідачів та їх скрутного матеріального становища, і доводи банку про протилежне вважає безпідставними.
Питання розподілу судових витрат вирішено судом першої інстанції відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307. ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області 14 жовтня 2013 року в даній справі у частині вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -