15 листопада 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом.
У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, з аналогічними вимогами.
Уточнивши в процесі розгляду справи вимоги позову, позивачі остаточно просили стягнути солідарно з відповідачів на свою користь борг у розмірі 28 200 доларів США, що еквівалентно до гривні - 225 600 грн, шляхом стягнення на користь кожного з них по 56 400 грн.
Рішенням Рівненського міського суду рівненської області від 01 червня 2013 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 16 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з недоведеності, а відтак - безпідставності позову, оскільки позивачі не надали суду будь-яких належних доказів в силу вимог ст. 58 ЦПК України, які б свідчили про ту обставину, що до складу спадкової маси, яка залишилася після смерті ОСОБА_8, увійшли боргові зобов'язання ОСОБА_6 за його заявою від 14 серпня 2008 року.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та на правильність висновків суду не впливають.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Рівненської області від 16 жовтня 2013 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак