15 листопада 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 травня 2013 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість станом на 12 березня 2013 року:
- за кредитним договором № 005-2915/756-0137 від 11 вересня 2007 року в розмірі 360 207,94 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 3 026827 грн 32 коп.;
- за кредитним договором № 005-2915/756-0138 від 11 вересня 2007 року в розмірі 204 485,99 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 1 718295 грн 77 коп.;
- по додатковій угоді № 1 від 19 жовтня 2007 року до кредитного договору № 005-2915/756-0138 від 11 вересня 2007 року в розмірі 67 828,49 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 56 992 грн 80 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 травня 2013 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по їх оцінці.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур