Справа№672/1729/13-а
Провадження №2-а/672/47/13
20 листопада 2013 р. м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Шинкоренка С.В., при секретарі - Терещук Н.А., за участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка адміністративний позов ОСОБА_1 до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 08.11.2013 р. звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач пояснив суду, що 29.10.2013 р. інспектором ДПС Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області Безносюком С.В. було складено протокол та винесено постанову серії ВТ1 №105624 по справі про адміністративне правопорушення, за порушення вимог п.14.6 (г) Правил дорожнього руху України відносно позивача та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено штраф в сумі 425 грн.
Вказана постанова була винесена в результаті порушення позивачем правил обгону, а саме при здійсненні обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить скасувати постанову від 29.10.2013 р. серії ВТ1 №105624 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., оскільки в його діях відсутній склад даного правопорушення.
Позивач вказує суду, що інспектором ДАІ в той день постанову було винесено неправомірно, оскільки при здійсненні обгону він лише пересік суцільну розділову смугу, оскільки перед ним рухався автобус із швидкістю близько 30 км/год. Обгін він здійснював на початку затяжного підйому, де оглядовість добра, близько 800 м.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача по справі на підставі тих доказів, що є в матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судове засідання представник відповідача не з"явився, жодних пояснень не надав, що свідчить, на думку суду, про фактичне визнання ним позову та про відсутність заперечень по ньому.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 29.10.2013 р. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 №393452 та винесено постанову серії ВТ1 №105624 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП на підставі порушення останнім п. 14.6 (г) ПДР України .
Відповідачем по справі в вину позивачу ставиться те, що під час руху на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю на автодорозі Ярмолинці-Сатанів (конкретна ділянка якої не зазначена), на автомобілі Рено д/н НОМЕР_1, останній порушив правила обгону, чим порушив п.14.6 (г) ПДР України.
Однак позивач пояснив суду, що інспектором ДАІ в той день постанову було винесено неправомірно, оскільки він дійсно здійснював рух по даній дорозі в той день, а саме при виїзді з міста Городок, Хмельницької області, на початку затяжного підйому розпочав обгін автобуса ПАЗ, що рухався попереду нього зі швидкістю близько 30 км/год., що ПДР України дозволяється
Допитаний у якості свідка інспектор ДАІ - Безносюк С.В., що складав протокол у справі про адміністративне правопорушення та виносив оскаржувану постанову, дав суду покази про те, що дійсно ОСОБА_1 обгін здійснював приблизно в середині підйому. Однак свідок категорично заперечив, що водій здійснював обгін автобуса ПАЗ, що ніби-то рухався із малою швидкістю, а вказав, що це був мікроавтобус Мерседес Спринтер, швидкість якого була значно більшою. Також свідок вказав, що оглядовість на даній ділянці дороги є обмеженою, близько 200 метрів, оскільки далі є поворот (в кінці підйому).
Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 (який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушенні від 29.10.2013 р.), дав суду покази про те, що дійсно він керував автобусом ПАЗ на даній ділянці дороги із малою швидкістю, оскільки у цьому місці затяжний підйом. і в цей час його на автомобілі Рено обігнав ОСОБА_1 Також свідок вказав, що оглядовість проїзної частини з місця вчинення обгону і далі по прямій становить близько 800 м.
З врахуванням вищевикладеного, суд не бере до уваги покази свідка Безносюка С.В.. вважаючи їх неправдивими і такими, що суперечать іншим дослідженим судом доказам.
Також, суд приймає до уваги і ту обставину, що у протоколі про адміністративне правопорушення так і у оспорюваній постанові, інспектором ДАІ в порушення вимог ст.ст.256, 283 КУпАП не зазначено місце вчинення правопорушення, тобто конкретну ділянку дороги Городок-Ярмолиці, що виключає можливість стверджувати про якісь особливості даної ділянки дороги (обмежену оглядовість, тощо), оскільки невідомо про яку саме ділянку дороги йде мова.
Крім того, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у вищевказаній постанові не зазначено суті правопорушення. Так інспектором вказується, що водій ОСОБА_1 порушив правила обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, однак не розкривається зміст об'єктивної сторони даного порушення, тобто в чому саме порушенні цих правил полягало (здійснення обгону, тобто виїзд на смугу зустрічного руху на відповідній ділянці дороги з перетинанням суцільної розділової смуги, тощо…).
Також, з досліджених у суді доказів вбачається, що ОСОБА_1 здійснював обгін в середині підйому, з оглядовістю в межах 600-800 м. (що підтвердив і свідок ОСОБА_3), а тому стверджувати про обмежену оглядовість даної ділянки дороги в суду немає підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За таких обставин, стягненню на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в сумі 68 грн. 82 коп.
Керуючись ст.ст. 161-163, 171-2 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову від 29.10.2013 р. серії ВТ1 №105624 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - ОСОБА_1 і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. в зв"язку із відсутністю у його діях складу правопорушення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, а саме 68 грн. 82 коп. сплаченого судового збору.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: