Справа №705/5791/13-к
1-кп/705/349/13
20.11.2013 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.
з участю:
секретаря судового засідання Дехканбаєвої О.О.
прокурора Печенюк Л.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013250100000627 від 04.09.2013 року, по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Молодецьке, Маньківського району Черкаської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, розлученого, має дочку ОСОБА_2, 1998 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 12.09.2005 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
2) 14.12.2005 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 71 КК України приєднаний частково невідбутий строк 1 місяць по вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 12.09.2005 року та остаточно призначене покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі; постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.08.2008 року на підставі ст. 82 КК України невідбута частина покарання замінена більш м'яким покаранням у виді обмеження волі строком на 2 роки 1 місяць 18 днів; звільнений 26.12.2008 року постановою Олександрівського районного суду від 19.12.2008 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 8 днів, - судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_1 04 вересня 2013 року приблизно о 13 годині 00 хв. в с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, перебуваючи біля колишньої військової частини, під час розкопування металобрухту, знайшов три предмети, які схожі на гранати, та впевнившись, що ці предмети є бойовими припасами, з метою незаконного придбання бойових припасів, діючи умисно, привласнив їх та переніс в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області, при цьому знайдені три гранати носив при собі. Цього ж дня, тобто 04 вересня 2013 року, приблизно о 16 годині 00 хв., в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області, на вул. Леніна, працівниками міліції в зв'язку з вчиненням гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та в порядку ст. 264 КУпАП і на підставі власноручно написаної заяви, під час проведення особистого огляду ОСОБА_1 та огляду його особистих речей, в поліетиленовому пакеті, який ОСОБА_1 тримав в руці, було виявлено три предмети витягнутої сферичної форми, які згідно з висновком комплексної судової експертизи № 5/61 від 11.09.2013 року є бойовими припасами, а саме: гранати «Ф-1» з підривниками Ковешнікова та підривником УЗРГМ є оборонними осколкової дії ручними гранатами, які виготовлені промисловим способом. Вказані бойові припаси ОСОБА_1 придбав і носив без передбаченого законом дозволу.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
26 вересня 2013 року, на стадії досудового розслідування, між прокурором прокуратури Уманського району Черкаської області юристом 1 класу Печенюк Любов'ю Миколаївною, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого боку, була укладена угода про визнання винуватості, яка скріплена їхніми підписами. Згідно з цією угодою: її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України; підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, і зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні; на протязі одного місяця з дня вступу вироку в законну силу в повному обсязі відшкодувати витрати на залучення експерта, за проведення вибухотехнічної експертизи, в сумі 1029 грн. 70 коп. Також сторони узгодили призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, на що ОСОБА_1 дав свою згоду, а саме: з урахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжує покарання, сторони узгодили покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та звільнення на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки; та покладенням на засудженого обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. В угоді також зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з таких мотивів та вимог закону.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Така угода відповідно до частин 2, 5 ст. 469 КПК України може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Частиною четвертою ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, який завдав шкоди державним інтересам.
Пунктом першим ч. 3 ст.314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості, а частиною другою ст. 474 КПК України встановлено, що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю та беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до формулювання підозри, пред'явленої йому під час досудового розслідування, яка відповідає формулюванню обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю розумів: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він, обвинувачений, має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид і міру покарання та умови звільнення від його відбування з випробуванням, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Вислухавши сторони кримінального провадження: прокурора Печенюк Л.М. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо добровільності укладення угоди зі сторони кожного з них, суд дійшов до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Оцінюючи викладені вище обставини кримінального провадження у їх сукупності, враховуючи, що зміст та умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, нормам Кримінального кодексу України та відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, визначені ч. 7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором і підозрюваним, підлягає затвердженню.
Під час призначення обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі угоди про визнання винуватості покарання у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу обвинуваченого, який раніше судимий, звільнявся умовно-достроково від відбування покарання у виді обмеження волі та вчинив новий умисний злочин, непрацюючий, за місцем проживання характеризується посередньо; враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, та наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме: рецидиву злочинів, - суд погоджується з умовами угоди про визнання винуватості і вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, зі звільненням засудженого на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки; та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався. Прокурор вважає, що не має підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, у зв'язку з чим суд запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирає.
Під час досудового розслідування проведена вибухотехнічна експертиза, вартість залучення експерта становить 1029,70 гривень, яка відповідно до ст. 124 КПК України та угоди про визнання винуватості підлягає стягненню з засудженого на користь держави та повинна бути сплачена в повному обсязі засудженим протягом одного місяця з дня вступу вироку в законну силу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 26 вересня 2013 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Уманського району Черкаської області юристом 1 класу Печенюк Любов'ю Миколаївною, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого боку.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять) гривень 70 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні: 51 (п'ятдесят один) осколок від гранати «Ф-1», що зберігаються в камері схову речових доказів Уманського РВ УМВС України в Черкаській області (квитанція № 95/13), - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: О.С. Кімстачов