Справа № 150/127/13-ц Провадження № 22-ц/772/3108/2013Головуючий в суді першої інстанції:Цимбалюк Л.П.
Категорія: 30Доповідач: Оніщук В. В.
"15" листопада 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Медвецького С.К., Чуприни В.О.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представників Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькому районі Вінницької області на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 25.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділу виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, Державної казначейської служби, відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області про стягнення заборгованості коштів за час прострочення виконання грошового зобов'язання, -
В лютому 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року з Головного управління Державного казначейства України стягнуто на його користь матеріальну та моральну шкоду в розмірі 25906,50 грн., шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, з якого вказані кошти стягнуто на його користь. На підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, однак понад 8 років рішення суду не виконується і за вказаний період присуджені йому кошти знецінились і підлягають перерахуванню та стягненню з урахуванням індексу інфляції цін в Україні за період прострочення виконання рішення суду, а саме з 26.11.2004 року по 01.01.2013 року, а тому просив стягнути з Державної казначейської служби України на його користь інфляційні відсотки за період невиконання вищевказаного рішення суду в розмірі 33 625,54 грн. та 3% річних від простроченої суми - 6 217, 56 грн., а всього - 39 870 грн., шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області та стягнути вказані кошти в сумі 39870 грн. з відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції на його користь.
Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 25.07.2013 року позов задоволено та стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 інфляційні відсотки за період невиконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року в розмірі 33 625 грн. 54 коп. та 3% річних від простроченої суми - 6 217 грн., а всього 39 870 грн., шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області № 37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області, МФО 802015.
Стягнуто з відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області з розрахункового рахунку № 37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області, МФО 802015 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 39 870 грн..
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представниками Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькому районі Вінницької області подано апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому вказується на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представники Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькому районі Вінницької області та відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області апеляційні скарги підтримали з посиланням на викладені в них обставини.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому направив телеграму, в якій просив розгляд справи провести у його відсутність.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що на підставі рішення суду від 24.05.2004 року у відповідачів перед позивачем виникли грошові зобов'язання, які підлягали до виконання, однак вказане зобов'язання було порушено, що є підставою для застосування положень ст. 625 ЦК України та стягнення коштів за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року з Головного управління Державного казначейства України стягнуто на користь ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 25906,50 грн., шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, з якого вказані кошти стягнуто на користь позивача.
На підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, однак на даний час рішення суду не виконано.
Вимогами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Враховуючи те, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року з відповідачів на користь позивача стягнуто заподіяну йому матеріальну і моральну шкоду, тому суд першої інстанції зробив вірний висновок про виникнення між сторонами грошових зобов'язань, які ст. 526 ЦК України мають виконуватись належним чином.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена вимогами ст. 625 ЦК України.
З матеріалів справи видно, що на даний час заподіяна позивачу матеріальна і моральна шкода не відшкодована і стягнуті на його користь кошти не виплачені, тобто рішення суду не виконано, що в свою чергу підтверджується і рішенням Європейського Суду з прав людини від 18.12.2012 року, справа «Алпатов та інші проти України».
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_2 коштів за час прострочення виконання грошового зобов'язання, розмір яких встановлено з урахуванням довідки Головного управління статистики у Львівській області від 31.01.2013 року № 05-04/70 та висновку № 292 від 01.02.2013 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Викладені в апеляційних скаргах доводи, які обґрунтовуються не залученням до участі у справі в якості співвідповідача відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, про відсутність відомостей щодо виконання (або причин неможливості виконання) рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року, є безпідставними, оскільки встановлено і сторонами не заперечується, що вищевказане рішення суду на даний час не виконано.
Також, не заслуговують на увагу посилання на неправильне зазначення у вступній частині рішення суду першої інстанції назви відповідача, а саме відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області та безпідставного посилання на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тому як фактично дані обставини висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позову, не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційні скарги представників Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькому районі Вінницької області - відхилити.
Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 25.07.2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук
Судді: /підпис/ С.К. Медвецький
/підпис/ В.О. Чуприна
З оригіналом вірно: