ун. № 759/11687/13-ц
пр. № 2/759/5073/13
15 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», третя особа: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «К'ю Бі І Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
26.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з ТОВ з ІІ «Вольво Україна» матеріальної шкоди у розмірі 96 442,34 грн., моральної шкоди - 50 000,00 грн. і 1 464,64 грн. судового збору. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.04.2013 року о 10:30 по пр. Московському, 9 в м. Києві з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, учасником якого став автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача. В результаті вказаного ДТП автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, загальна сума матеріальної шкоди складає 146 442,34 грн. Станом на момент ДТП автомобіль «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 належав на праві приватної власності ТОВ з ІІ «Вольво Україна», з яким ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах, цивільно-правова відповідальність даного автомобіля застрахована страховим полісом в ПрАТ СК «К'ю БІ І Україна», страхова сума на одного потерпілого за заподіяну шкоду майну складає 50 000,00 грн., що є меншою сумою за заподіяну шкоду позивачу, а тому з відповідача підлягає стягненню 95 634,64 грн. Також позивач зазначає, що йому завдано моральної шкоди, яка пов'язана з погіршенням стану здоров'я, неможливістю користуватися транспортним засобом, витратою додаткових сил та коштів для пересування по місту для власних потреб, здійснення проведення оцінки вартості відновлювальних робіт, заподіяних збитків.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що позивачу виплачено страхове відшкодування, оскільки автомобіль, яким керував позивач, визнано фізично знищеним, але ОСОБА_1 не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, тому йому було відшкодовано різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Треті особи заперечували проти задоволення позову з тих же підстав, що і представник відповідача. Представник ПрАТ «СК «К'ю Бі І Україна» зазначив, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 повинен заявляти саме до страховика, оскільки полісом АВ №134918 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) на страховика покладено обов'язок з відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 12.04.2013 року о 10:30, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 по просп. Московському в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, не врахував обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1, який в результаті поштовху продовжив безкерований рух та здійснив зіткнення з бетонним відбійником. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані обставини встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2013 року по справі №3-2820/13 (ун. №756/5974/13-п), якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 22-23 - копія постанови). Постановою апеляційного суду м. Києва від 18.06.2013 року постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2013 року відносно ОСОБА_2 змінено в частині накладеного адміністративного стягнення (а. с. 24-27 - копія постанови).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ТОВ з ІІ «Вольво Україна» щодо автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2, номер (кузова, шасі, рами) НОМЕР_7, була застрахована згідно полісу АВ №134918 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії до 17.04.2013 року у ПрАТ «К'Ю БІ І Україна». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи - 1 000,00 грн. (а. с. 38 - копія полісу).
Також, відповідальність ТОВ з ІІ «Вольво Україна» щодо автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована згідно договору страхування автотранспорту, терміном дії до 05.06.2013 року у ПрАТ «К'Ю БІ І Україна». Відповідно до п. 4 договору об'єктом страхування є майнові інтереси відповідача, пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі або її майну (а. с. 100-110).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 19.10.2010 року, автомобіль марки Volkswagen, модель Polo реєстраційний номер НОМЕР_1, 2010 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_4 (а. с. 30 - копія свідоцтва).
ОСОБА_4 уповноважила довіреністю серії ВРВ №575124 від 21.10.2010 року ОСОБА_1 представляти її інтереси з усіх питань, пов'язаних з експлуатацією належного їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 19.10.2010 року автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1. Довіреність дійсна до 21.10.2013 року (а. с. 28 - копія довіреності). 25.07.2013 року ОСОБА_4 уповноважила довіреністю серії ВТІ №134345 ОСОБА_1 бути її уповноваженими представником з усіх питань щодо володіння, користування і розпорядження автомобілем Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1. Уповноваженому надано право керувати автомобілем, укладати договори про відшкодування заподіяної автотранспорту шкоди, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови договорів на свій розсуд, отримувати належні їй гроші, в тому числі страхове відшкодування. Довіреність видана з правом передоручення та дійсна до 25.07.2016 року (а. с. 29 - копія довіреності).
Згідно рахунку №2310116399-1 від 04.07.2013 року (а. с. 15 - копія рахунку) вартість відновлювального ремонту автомобіля відповідно калькуляції № 231011639 (а. с. 16 - 20) складає 144 962,34 грн.
На підставі заказу-наряду акту виконаних робіт №2310116399 (а. с. 14), ОСОБА_4 перерахувала на рахунок ТОВ «Атлант-М Лепсе» кошти в розмірі 660,00 грн. за проведення оцінки відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується квитанцією №19 від 08.07.2013 року (а. с. 13).
Крім того, позивач стверджує, що він сплатив згідно квитанції №006137 від 12.04.2013 року 285 грн. за транспортні послуги по перевезенню автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з місця ДТП, проте, докази вказаних тверджень суду не надані. 02.07.2013 року та 09.07.2013 року було сплачено 260 грн. + 260 грн. = 520 грн. за перевезення автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 для проведення дослідження щодо визначення оцінки пошкоджень та відновлювальних робіт автомобіля, що підтверджується товарними чеками (а. с. 8-9 - копія товарних чеків, квитанції), квитанцією від 15.04.2013 року позивачем придбано ліки на суму 15 грн. (а. с. 37), проте, вказані копії документів (товарні чеки, квитанції) належним чином не засвідчені, незважаючи на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.08.2013 року позивача було зобов'язано надати завірені належним чином копії документів, доданих до позовної заяви (а. с. 43).
Відповідно до звіту від 16.04.2013 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_4, власнику КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бізнес ассіст», величина матеріального збитку становить 100 116 грн., що відповідає ринковій вартості вказаного автомобіля, вартість відновлювального ремонту становить 108 319,68 грн. (а. с. 77-84 - копія звіту).
Вартість працездатних та ліквідних складових КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 становить 49 308,30 грн. (а. с. 87-92 - копія звіту про незалежну оцінку вартості працездатних та ліквідних складових КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1).
Згідно страхових актів № 1000009272 та № 1000009273 від 28.08.2013 року сума страхового відшкодування становить 49 000 грн. і 1 807,70 грн., всього 50 807,70 грн. (а. с. 86-87 - копії страхових актів).
Відповідно до заяв на видачу готівки № 170657519 і № 170657662 від 02.09.2013 року ОСОБА_1 отримав кошти на суму 49 000 грн. і 1 807,70 грн., всього 50 807,70 грн. (а. с. 66 - копії заяв на видачу готівки).
ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ з ІІ «Вольво Україна» матеріальну шкоду в розмірі 95 634,64 грн., а саме, різницю між страховою сумою, виплаченою страховиком у розмірі 50 807,70 грн. та вартістю відновлювального ремонту автомобіля відповідно до рахунку №2310116399-1 від 04.07.2013 року, 285 грн. за транспортні послуги по перевезенню автомобіля з місця ДТП, 520 грн. за перевезення автомобіля для проведення дослідження щодо визначення оцінки пошкоджень та відновлювальних робіт автомобіля, 15 грн. на ліки, всього на суму 146 442,34 грн., тобто 146 442,34 грн.(матеріальні збитки) - 50 807,70 (страхова сума, виплачена страховиком) = 95 634,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
В даних правовідносинах шкоду заподіяно працівником ТОВ з ІІ «Вольво Україна», а тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, обов'язок відшкодування шкоди покладено на відповідача.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, а саме: ринкова вартість автомобіля становить 100 116 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 108 319,68 грн.
Позивачем не надано жодних обґрунтованих заперечень щодо правомірності та відповідності чинному законодавству висновків зазначеного звіту, заперечення представника позивача щодо зазначеного звіту ґрунтуються виключно на припущеннях про можливу невідповідність звіту вимогам чинного законодавства, проте він не зазначає в чому саме полягає така невідповідність та яким конкретно вимогам чинного законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд вважає безпідставними заперечення представника ОСОБА_1 щодо правомірності та відповідності чинному законодавству звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бізнес ассіст».
Позивач та його представники не надали жодних доказів, які б спростовували висновки зазначеного звіту про те, що вартість відновлювального ремонту КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження.
Рахунок №2310116399-1 та калькуляція № 231011639 від 04.07.2013 року не спростовують зазначеного (що вартість відновлювального ремонту КТЗ перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження), оскільки вказана у них вартість відновлювального ремонту автомобіля майже на 45 % перевищує вартість відновлювального ремонту відповідно до звіту. Суд враховує, що рахунок №2310116399-1 від 04.07.2013 року складений на автомобіль 2011 року випуску, а у даному спорі пошкоджено автомобіль 2010 року, що свідчить про неналежність зазначеного доказу.
Враховуючи наведене, встановленою є обставина того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1, що становить 108 319,68 грн., перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, що становить 100 116 грн.
Статтею 30 Закону передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону N 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Позивач не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним та просить відшкодувати завдані збитки у розмірі витрат на ремонт автомобіля, проте, враховуючи наведені роз'яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що вартість транспортного засобу Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 до ДТП становить 100 116 грн. (звіт від 16.04.2013 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ), а після ДТП - 49 308,30 грн. (звіт про незалежну оцінку вартості працездатних та ліквідних складових КТЗ Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1), тобто різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди становить: 100 116 грн. - 49 308,30 грн. = 50807,70 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до заяв на видачу готівки № 170657519 і № 170657662 від 02.09.2013 року ОСОБА_1 отримав від ПрАТ «СК «К'ю Бі І Україна» кошти на суму 49 000 грн. і 1 807,70 грн., всього 50 807,70 грн.
Тобто, ОСОБА_1 було виплачено різницю між вартістю транспортного засобу Volkswagen Polo д.н. НОМЕР_1 до та після дорожньо-транспортної пригоди на суму 50 807,70 грн., що відповідає вимогам ст. 30 Закону та роз'ясненням, що містяться в п. 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», а тому вимоги про відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження транспортного засобу, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про відшкодування 285 грн. витрат на транспортні послуги по перевезенню автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з місця ДТП, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав доказів здійснення даних витрат.
Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення 660,00 грн., сплачених на підставі заказу-наряду акту виконаних робіт №2310116399, що підтверджується квитанцією №19 від 08.07.2013 року - оскільки вказані кошти за проведення оцінки відновлювального ремонту автомобіля на рахунок ТОВ «Атлант-М Лепсе» перерахувала ОСОБА_4, а не позивач.
Витрати від 02.07.2013 року та 09.07.2013 року на загальну суму 520 грн. за перевезення автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 для проведення дослідження щодо визначення оцінки пошкоджень та відновлювальних робіт автомобіля, не підтверджені належними доказами, оскільки товарні чеки, що містяться в матеріалах справи (а. с. 8 - 9), належним чином не засвідчені, незважаючи на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.08.2013 року позивача було зобов'язано надати завірені належним чином копії документів, доданих до позовної заяви. Також вказані витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки вартість заподіяного збитку визначалася суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бізнес ассіст» і необхідності перевезення автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 для проведення дослідження на ТОВ «Атлант-М Лепсе» не було, а тому дані витрати не можуть вважатися збитками і не підлягають відшкодуванню.
Щодо витрати на придбання ліків на суму 15 грн., які підтверджується квитанцією від 15.04.2013 року, то вказані витрати також не підлягають задоволенню, оскільки квитанція належним чином не засвідчена, а також тому, що відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону дані витрати підлягають відшкодуванню страховиком, проте, позивач не заявляв вимог до страховика.
Суд також враховує, що вимога про відшкодування заподіяних збитків на підставі рахунку №2310116399-1 та калькуляції № 231011639 від 04.07.2013 року є безпідставною, оскільки вказані документи визначають вартість відновлювального ремонту на ТОВ «Атлант-М Лепсе», а позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків.
Стаття 1192 ЦК України встановлює два способи захисту прав у виниклих правовідносинах - це зобов'язання особи, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завданих збитків у повному обсязі. Позивач обрав другий спосіб захисту свого права - відшкодувати завданих збитків, розмір яких, в силу ч. 2 ст. 1192 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено: якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
Автомобіль не відремонтований і заявлено вимогу про відшкодування збитків, а тому при їх (збитків) визначенні повинна враховуватися зношеність пошкодженого майна, а в рахунку №2310116399-1 та калькуляції № 231011639 від 04.07.2013 року зношеність автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 та його вузлів, деталей, комплектуючих частин не враховано. Враховуючи наведене, а також те, що рахунок №2310116399-1 від 04.07.2013 року складений на автомобіль 2011 року випуску, а у даному спорі пошкоджено автомобіль 2010 року, наведені докази не є належними при доказуванні розміру завданих збитків.
Суд звертає увагу на те, що законодавець передбачив лише один випадок, коли особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність відшкодовує шкоду - це у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. У такому випадку винна особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (ст. 1194 ЦК України).
Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ з ІІ «Вольво Україна» щодо автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована згідно полісу АВ №134918 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії до 17.04.2013 року у ПрАТ «К'Ю БІ І Україна» та договору страхування автотранспорту у ПрАТ «К'Ю БІ І Україна» і передбачений за договором страхування автотранспорту можливий розмір страхової ліміту становить 3 810 000 грн. (а. с. 101). Враховуючи наведене та положення ст. 1194 ЦК України, відсутні підстави для пред'явлення позовних вимог до ТОВ з ІІ «Вольво Україна».
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 96 442, 34 грн.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., яка пов'язана з погіршенням стану здоров'я, неможливістю користуватися транспортним засобом, витратою додаткових сил та коштів для пересування по місту для власних потреб, здійснення проведення оцінки вартості відновлювальних робіт, заподіяних збитків.
Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 зазначено: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Абзацом 2 пункту 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань та/або фізичного болю, яких позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я та/або у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, та/або приниження честі та гідності позивача, та/або у зв'язку із знищенням чи пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.
В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилається на погіршенням стану здоров'я, неможливість користування транспортним засобом, витратою додаткових сил та коштів для пересування по місту для власних потреб, здійснення проведення оцінки вартості відновлювальних робіт, заподіяних збитків та відсутність зі сторони відповідача дій, спрямованих на відшкодування завданої шкоди.
В підтвердження погіршення стану здоров'я позивач посилається на довідку №2777 Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 15.04.2013 року, виданої ОСОБА_1, діагноз: ЗЧМТ струс головного мозку, забої м/тканин голови (а. с. 37 - копія довідки), проте, дана довідка належним чином не засвідчена, незважаючи на те, що позивача було зобов'язано надати завірені належним чином копії документів, доданих до позовної заяви. Також, вказана довідка підтверджує заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, яка підлягає відшкодуванню страховиком в порядку ст. ст. 23, 24 Закону.
ОСОБА_1 в позовній заяві та його представник при наданні пояснень в судовому засіданні не надав доказів наявності у позивача душевних страждань та не навів їх форми прояву (наприклад: переживання, стрес і т.д.), що унеможливлює встановлення наявності моральної шкоди.
Суд також враховує, що ст. 26-1 Закону покладає на страховика обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, але позивач не заявляв вимог до ПрАТ СК «К'ю БІ І Україна», яке є належним відповідачем по даній вимозі.
На підставі наведеного, враховуючи не надання доказів заподіяння моральної шкоди та не зазначення форми її прояву, що унеможливлює встановлення наявності такої шкоди, а також пред'явлення даної вимоги до неналежного відповідача, суд відмовляє в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов залишається без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 23, 24, 26-1, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19.11.2013 року.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ