15.11.2013 Справа № 756/10981/13-ц
Справа пр. №2/756/4207/13
ун. №756/10981/13-ц
13 листопада 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Андрейчука Т.В.
при секретарі - Ліщенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення втрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди, -
У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення втрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 11.07.2008 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався виготовити кухонні меблі та передати їх у власність покупцю разом з побутовою технікою й сантехнічним обладнанням загальною вартістю 31988,00 грн. протягом 70 днів з моменту внесення передоплати за придбаний товар.
На виконання умов договору позивач сплатив відповідачеві грошові кошти у сумі 15500,00 грн. Проте у строк, визначений договором, ФОП ОСОБА_2 взяті не себе зобов'язання не виконав, кухонні меблі не виготовив, не передав у власність ОСОБА_1 побутову техніку й сантехнічне обладнання. Повернути сплачений позивачем аванс відповідач також відмовився.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2012 року у справі №2-781/10 стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у сумі 15500,00 грн. та 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань, взятих на себе за договором від 11.07.2008 року, та заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2012 року, позивач просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 втрати від інфляції у сумі 5830,09 грн. та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Судові витрати ОСОБА_1 просив суд присудити з відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, показання свідка, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ч.1 ст.656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2008 року між ОСОБА_1 (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (продавець) укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити кухонні меблі та передати їх у власність покупцю разом з побутовою технікою й сантехнічним обладнанням, а позивач - прийняти та оплатити вартість виробів та товарів у сумі 31988,00 грн. у строк, обумовлений договором (а.с.18).
Нормою ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.
На виконання умов договору від 11.07.2008 року у день його укладення покупець ОСОБА_1 сплатив продавцеві ФОП ОСОБА_2 авансовий платіж 10500,00 грн., а 24.07.2008 року - ще 5000,00 грн. (а.с.18).
У відповідності до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Ч.1 ст.663 ЦК України покладено на продавця обов'язок передати покупцеві товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідач взяв на себе обов'язок передати позивачеві придбані вироби та товари протягом 70 днів з моменту сплати авансових платежів, тобто у термін до 03.10.2008 року.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Однак відповідач ухилився від виконання взятого на себе за договором від 11.07.2008 року зобов'язання, своєчасно не виготовив кухонні меблі та не передав їх у власність ОСОБА_1 разом з придбаною побутовою технікою й сантехнічним обладнанням.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2012 року у справі №2-781/10 стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у сумі 15500,00 грн. та 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вказане судове рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 12.04.2010 року (а.с.41, 66-68).
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2012 року відповідачем було виконано у повному обсязі 07.08.2012 року (сплачено позивачеві: 24.03.2011 року - 5292,66 грн., 10.05.2011 року - 1000,00 грн., 08.06.2011 року - 1000,00 грн., 07.07.2011 року - 1000,00 грн., 08.08.2011 року - 1000,00 грн., 07.09.2011 року - 1000,00 грн., 07.10.2011 року - 1000,00 грн., 11.10.2011 року - 1000,00 грн., 07.11.2011 року - 1000,00 грн., 07.12.2011 року - 1000,00 грн., 09.01.2012 року - 1000,00 грн., 07.02.2012 року - 1000,00 грн., 07.03.2012 року - 1000,00 грн., 07.04.2012 року - 1000,00 грн., 07.05.2012 року - 1000,00 грн., 07.06.2012 року - 1000,00 грн., 07.07.2012 року - 1000,00 грн., 07.08.2012 року - 207,34 грн.) (а.с.42-50, 72).
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позаяк індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене у гривнях.
При цьому, виходячи з аналізу положень ст.ст.524, 533-535 та 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.3 ст.510 ЦК України визначено, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Крім того, визначення грошового зобов'язання закріплено й в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у ст.1 якого передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього Кодексу. Тому, виходячи з аналізу наведених законодавчих норм зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та рішень суду.
Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору від 11.07.2008 року, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника ФОП ОСОБА_2 покладено обов'язок повернути сплачений авансовий платіж у разі невиконання ним обов'язку передати кредитору придбані ним товари, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату зазначених платежів. На підставі заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2012 року, яке набрало законної сили та підтверджує обов'язок ФОП ОСОБА_2 сплатити грошові суми на користь ОСОБА_1, у відповідача виникло грошове зобов'язання, а тому ст.625 ЦК України повинна застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки відповідач в примусовому порядку обов'язок зі сплати грошової суми, покладений на нього в судовому порядку, виконав лише через два роки після набрання рішенням законної сили, а саме - у серпні 2012 року.
Втрати позивача від інфляції становлять 5490,06 грн. та підлягають стягненню з відповідача ((3703,28 грн. - втрати від інфляції за період з 03.10.2008 року до 12.04.2010 року) + (1578,50 грн. - втрати від інфляції за період з 12.04.2010 року до 24.03.2011 року) + (197,70 грн. - втрати від інфляції за період з 24.03.2011 року до 10.05.2011 року) + (113,66 грн. - втрати від інфляції за період з 10.05.2011 року до 08.06.2011 року) + (52,83 грн. - втрати від інфляції за період з 08.06.2011 року до 07.07.2011 року) + (- 158,70 грн. - втрати від інфляції за період з 07.07.2011 року до 08.08.2011 року) + (- 44,83 грн. - втрати від інфляції за період з 08.08.2011 року до 07.09.2011 року) + (10,21 грн. - втрати від інфляції за період з 07.09.2011 року до 07.10.2011 року) + (0,00 грн. - втрати від інфляції за період з 07.10.2011 року до 11.10.2011 року) + (0,00 грн. - втрати від інфляції за період з 11.10.2011 року до 07.11.2011 року) + (7,21 грн. - втрати від інфляції за період з 07.11.2011 року до 07.12.2011 року) + (12,41 грн. - втрати від інфляції за період з 07.12.2011 року до 09.01.2012 року) + (10,41 грн. - втрати від інфляції за період з 09.01.2012 року до 07.02.2012 року) + (8,41 грн. - втрати від інфляції за період з 07.02.2012 року до 07.03.2012 року) + (9,62 грн. - втрати від інфляції за період з 07.03.2012 року до 07.04.2012 року) + (0,00 грн. - втрати від інфляції за період з 07.04.2012 року до 07.05.2012 року) + (- 3,62 грн. - втрати від інфляції за період з 07.05.2012 року до 07.06.2012 року) + (8,41 грн. - втрати від інфляції за період з 07.06.2012 року до 07.07.2012 року) + (- 0,41 грн. - втрати від інфляції за період з 07.07.2012 року до 07.08.2012 року).
Ст.611 ЦК України передбачено, що відшкодування моральної шкоди в разі невиконання зобов'язання допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором. Відтак, у даному випадку підстави для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди відсутні.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 229,40 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 23, 509, 510, 524, 533-535, 611, 615, 625, 627, 651, 655, 656, 662, 663, 692, 693 Цивільного кодексу України та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення втрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 втрати від інфляції у сумі 5490 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 06 (шість) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В. Андрейчук