Справа № 421/1998/13-ц
Провадження № 2/421/573/2013
іменем України
15 листопада 2013 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Овчаренко О.Л. при секретарі Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ : Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, посилаючись на те, що у липні 2012 року між ним та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Дана квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло належала відповідачці ОСОБА_2 Нотаріально договір купівлі-продажу письмово не укладався і угода ніде не реєструвалася. При складанні усного договору між ним і відповідачами були оговорені умови купівлі - продажу квартири, а саме: відповідачі погашають заборгованість, яка виникла за даною адресою по усім комунальним платежам; проводять реєстрацію усіх документів, пов'язаних з переоформленням документів, на квартиру, нотаріально засвідчують договір купівлі - продажу квартири і переоформлюють право власності на нього у короткий строк; сплачують кошти на нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу; він, позивач для виконання дій відповідачами надає їм позику, яка в майбутньому буде вирахувана з суми сплачених коштів за квартиру. Відповідно до усного договору відповідачі на підтвердження укладення договору купівлі-продажу квартири передали комплект ключів від квартири і завірили, що всі документи будуть оформлені протягом одного місяця, після чого буде нотаріально засвідчений договір купівлі - продажу квартири. Йому стало відомо, що у зв'язку з заборгованістю відповідачів з комунальних платежів за квартиру комунальні підприємства міста звернулися до Первомайського міського суду з вимогами про стягнення з відповідачів коштів. Виконуючи свою частину договору, про надання коштів ( позики ) на погашення боргу з комунальних платежів, 01 серпня 2012 року він в м.Золоте в присутності його представника ОСОБА_4 та свідка, робітника КП « Послуга» - ОСОБА_5 передав кошти ( готівкою у гривнях ) відповідачці ОСОБА_2 в розмірі 11 000,00 грн. Отримавши вказану суму коштів відповідачка власноручно написала розписку про отримання від нього 11 000.00 гри. в рахунок продажу квартири. Вказану суму коштів він позичав їм тільки для погашення боргів по комунальним платежам, і з указаної суми відповідачка 08.08.2012 р. сплатила за квартиру, розташовану за вищевказаною адресою. Виконавши свою частину угоди, він став вимагати від відповідачів нотаріального засвідчення договору купівлі - продажу квартири, але відповідач ОСОБА_3 пояснив, що для переоформлення документів на квартиру ще потрібно йому кошти у сумі 2 000.00 грн. і попросив надати йому позику в рахунок майбутніх розрахунків за квартиру. Він 10 серпня 2012 року в м.Золоте в присутності його представника ОСОБА_4 та свідка робітника КП « Послуга » - ОСОБА_5 передав кошти ( готівкою у гривнях ) відповідачу ОСОБА_3 у розмірі 2 000.00 грн. Отримавши вказану суму коштів, відповідач власноручно написав розписку про отримання від нього вказаної суми, як задаток за квартиру. Таким чином, ним була надана позика відповідачам в розмірі 13 000.00 грн. для погашення заборгованості по комунальним платежам за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та на переоформлення документів і нотаріальне завірення договору купівлі - продажу даної квартири. Починаючи з кінця серпня 2012 року до кінця 2012 року він почав постійно звертатися до відповідачів з вимогами повного виконання своїх зобов'язань, або повернути взяті в позику на погашення заборгованості по комунальним платежам та для оформлення документів кошти, але відповідачі спочатку посилалися на усякі труднощі, а потім зовсім почали ігнорувати його вимоги і стали уникати зустрічі з ним. У зв'язку з тим, що відповідачі не виконали свої зобов'язання, не повертали кошти і користувалися ними, відкрито ігнорували його вимоги та вимогами його представника, все це завдавало йому душевних страждань. Крім того поведінка відповідача ОСОБА_2 різко вплинула на стан здоров'я його мами, яка з 10.02.2013 року до 20.02.2013 року знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні міської лікарні, але і на даний час знаходиться на лікувальному обліку. Погіршення її стану здоров'я, у зв'язку з неправомірними діями відповідачів, суттєво вплинули і на нього. Крім того, не повернення коштів вплинуло і на його життя, а саме на те, що в даний час він повинен додатково працювати, щоб утримувати родину, повинен відмовлятися від частки свого вільного часу, звертатися до суду за захистом своїх прав, а тому вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинна відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000.00 грн., а відповідач ОСОБА_3 у розмірі 2 000.00 грн. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь кошти у сумі 11000.00 грн., 3% річних від простроченої заборгованості у сумі 397.80 грн., грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 5000.00 грн., а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 16397,80 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_3 кошти у сумі 2 000.00 грн., 3% річних від простроченої заборгованості у сумі 72.33 грн., грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 2000.00 грн., а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 4 07233 грн. Також просить стягнути з відповідачів солідарно витрати по сплаті судового збору в сумі 232,40 грн., за оформлення довіреності в сумі 200,00 грн. Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві. Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково та додатково пояснила, що не заперечує, що винна ОСОБА_1 11 000,00 грн., які були нею отримані від позивача на підставі розписки 01.08.2012 року. В іншій частині позовні вимоги не визнає. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково та додатково пояснив, що визнає позовін вимоги в частині стягнення з нього 2 000,00 грн., які були отримані ним від ОСОБА_1 на підставі розписки від 10.08.2012 року, та трьох відсотків річних від простроченої заборгованості. Іншу частину позовних вимог не визнає, вважає їх безпідставними. Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В судовому засіданні встановлено і не заперечувалось сторонами, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з іншої сторони було досягнуто усної домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу квартири, яка належить відповідачам. При цьому зазначений договір в подальшому між сторонами укладено не було. Згідно розписки від 01.08.2012 р. ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 завдаток за квартиру в сумі 11 000,00 грн. ( а.с. 9). Згідно розписки від 12.08.2012 р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 завдаток за квартиру в сумі 2 000,00 грн. ( а.с. 10). З повідомлення від 23.03.2013 р., направленого ОСОБА_1 на адресу відповідачів, вбачається, що ОСОБА_1 у зв»язку з не укладенням між сторонами договору купівлі-продажу квартири вимагає від відповідачів повернення грошових коштів в сумі 13 000,00 грн., які були отримані ними з метою погашення боргу по комунальним платежам за квартиру на підставі розписок. Зазначене повідомлення було отримано відповідачами 27.03.2013 року ( а.с. 11, 12). Відповідно до ст. 1046 ЦК України по договору позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з часу передання грошей. Відповідно до ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір не обкладеного податком мінімуму доходів громадян. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми. Згідно ч. 1 ст..207 ЦК України правочин вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу звязку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Таким чином, в суді встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в письмовій формі укладено договори позики на суму 11 000,00 грн. 01.08.2012 р. та 2 000,00 грн. 12.08.2012 р. відповідно. Враховуючи судову практику, що склалась по справам цієї категорії, та конкретні обставини даної справи, суд прийшов до висновку, що беззастережними доказами, які мають бути покладеними в основу при прийняті рішення, є письмові докази, зокрема, розписки на а.с. 9,10. Відповідно до ст.. 612 ЦК УКраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у тій же сумі у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних із простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач вимог про індексацію суми боргу не заявив, натомість завив позовні вимоги про стягнення 3 % річних. Розмір простроченої ОСОБА_2 суми складає 11 000,00 грн., ОСОБА_3 - 2 000,00 грн. Оскільки у розписках від 01.08.2012 р. та 12.08.2012 р. граничний строк повернення боргу не вказаний, то строк прострочення на думку суду належить обчислювати з 27.03.2013 р., коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені з вимогою позивача про повернення боргу у повному обсязі. Період прострочення буде складати з 27.03.2013 р. по 16.10.2013 р. 203 дні. Оскільки відповідачі до теперішнього часу не повернули позивачу позику, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути: - на підставі ст.1049 ЦК України суму позики за договором позики від 01.08.2012 р. - 11 000,00 грн.; - на підставі ст.. 625 ЦК України 3% річних в сумі 183,50 грн. (11 000 грн. х 3% х 203 днів : 365 днів). З ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути: - на підставі ст.1049 ЦК України суму позики за договором позики від 12.08.2012 р. - 2 000,00 грн.; - на підставі ст.. 625 ЦК України 3% річних в сумі 33,30 грн. (2 000 грн. х 3% х 203 днів : 365 днів). Судові витрати, сплачені позивачем, становлять 229,40 грн. та підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі в дольовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. та відповідача ОСОБА_3 - 2 000,00 грн., суд виходить з приписів ст..23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивач та його представник не надали жодного доказу в обґрунтування заподіяної позивачу моральної шкоди. Посилання позивача та його представника як на підставу для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди на те, що представник позивача ОСОБА_4 перебувала на лікуванні, суд не може взяти до уваги, бо позивачем у справі є саме ОСОБА_1 Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів вартості на оформлення довіреності в сумі 200 грн., оскільки оформлення довіреності на представництво інтересів позивача в суді не є судовими витратами. На підставі викладеного, керуючись ст.23,612, 625, 1046, 1047, 1049,1167 ЦК України, ст. 212-215 ЦК України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4, суму боргу за договором позики в розмірі 11 000 грн. 00 коп., за прострочення виконання грошового зобов»язання 183 грн. 50 коп., та 114 грн. 70 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4, суму боргу за договором позики в розмірі 2 000 грн. 00 коп., за прострочення виконання грошового зобов»язання 33 грн. 30 коп., та 114 грн. 70 коп. судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення у повному обсязі виготовлено 20.11.2013 р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя О.Л.Овчаренко