Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/1963/13-к
Провадження № 1 - кп368\110\13
21.11.2013м.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді: Закаблук О.В.
За участю прокурора: Павлика В.Ю.
При секретарі: Галабурда В.О.
Обвинуваченого: ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000356 від 28.04.2013 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, офіційного не одруженого, не працюючого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:
- 18.11.1994 року Обухівським РС Київської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі;
- 24.02.2010 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, на основі ст. 75 звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки.
В силу ст. 89 КК України ОСОБА_1 вважається таким, що не судимий,
Не маючого постійної реєстрації, фактично проживаючого АДРЕСА_1, якому 27.08.2013 року оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України, тобто, за скоєння ним умисних, протиправних дій, які виразилися в спричиненні легких тілесних ушкоджень
З участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
- обвинуваченого ОСОБА_1, суд, -
18.10.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000356 від 28.04.2013 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, офіційного не одруженого, не працюючого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:
- 18.11.1994 року Обухівським РС Київської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі;
- 24.02.2010 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, на основі ст. 75 звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки.
В силі ст. 89 КК України ОСОБА_1 вважається таким, що не судимий,
Не маючого постійної реєстрації, фактично проживаючого АДРЕСА_1, якому 13 вересня 2013 року , якому 27.08.2013 року оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України, тобто, за скоєння ним умисних, протиправних дій, які виразилися в спричиненні легких тілесних ушкоджень
На підставі ч. 3 ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу під час реєстрації був визначений для слухання даного провадження суддя Закаблук О.В.
15.10.2013 року було винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 25.10.2013 року.
25.10.2013 року після проведення підготовчого засідання судом було винесено ухвалу про призначення справи до слухання на 05.11.2013 року.
05.11.2013 року слухання справи було відкладено на 20.11.2013 року в зв»язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1
В судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2013 року судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
27.04.2013 року, близько 17 год., обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, поблизу магазину в с. Мирівка, Кагарлицького р-ну, зустрів свого знайомого, - ОСОБА_2, потерпілого по даній справі, якому запропонував відійти на вул. Пролетарську для з»ясування стосунків щодо викрадення останнім його велосипеда.
Так, зупинившись поблизу домогосподарства № 124, в ході розмови потерпілий ОСОБА_2 почав заперечувати свою причетність то викрадення велосипеда обвинуваченого, що обурило обвинуваченого ОСОБА_1, після чого, останній на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 впав на землю.
Обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, наніс останньому близько 7 ударів ногами в область тулуба.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 18 від 20.06.2013 року у ОСОБА_2 з судово-медичної точки зору достовірно підтвердилася наявність тілесного ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з ушкодженням лівої легені та розвитком лівобічного гемо пневмотораксу (малого об»єму).
Наявне у потерпілого тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, так як не призвело до розвитку небезпечних для життя потерпілого явищ, а його клінічні прояви зникли на 01.05.2013 року.
Тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_2, могли утворитися в результаті нанесення потерпілому сторонньою особою кількох ударів в ділянку тулуба зліва близько 17 год. 24.07.2013 року.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні, протиправні дії, які виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, який передбачено ч. 1 ст. 125 КК України а тому є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення йому кримінального покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Обґрунтування рішення суду про винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину, який передбачено ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, які містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад зло чину, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_1 усіх юридичних ознак злочину, визначено го в диспозиції ч. 1 ст. 125 КК України.
В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені умисно.
Отже, підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення ним суспільно небезпечного діян ня, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто при наявності об'єктивних (об'єкт, ді яння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характе ризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_1, який вчинив злочин, який передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з зако ном.
Такий обов'язок виник з моменту вчинен ня обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 125 КК України і створює тим самим кримі нальні правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_1 і державою.
Склад злочину.
В даному випадку об»єктом кримінального правопорушення є здоров»я потерпілого ОСОБА_2.
Об»єктивна сторона злочину, - виразилася в суспільно небезпечному протиправному діянні ( дія) обвинуваченого ОСОБА_1, яке виразилося в нанесенні ударів по тілу потерпілого ОСОБА_2, та злочинний наслідок у вигляді отримання легких тілесних ушкоджень, причинковий зв»язок між діянням та наслідком.
Суб»єктом даного злочину є особа, якій виповнилося 16 років, тому суб»єктом злочину є обвинувачений ОСОБА_1.
Суб»єктивна сторона даного злочину, - прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_1, спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров»ю потерпілого ОСОБА_2, який фактично отримав легкі тілесні ушкодження.
Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні у вчиненні кримінального правопорушення, який передбачено ч. 1 ст. 125 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показами обвинуваченого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що:
27.04.2013 року, близько 17 год. він знаходився поблизу магазину в с.Мирівка, Кагарлицького р-ну, де спільно з друзями вживав алкогольній напій пиво, він вжив близько 0,5 л пива, коли побачив знайомого, - ОСОБА_2
Так як ОСОБА_2 вкрав в нього велосипеда близько пів - року тому, він вирішив з»ясувати відносини з ОСОБА_2
Він підійшов до ОСОБА_2 та запропонував останньому піти до хати останнього, щоб забрати свій велосипед, на що ОСОБА_2 погодився, після чого вони вдвох пішли до нього до хати.
Далі ОСОБА_2 повідомив, що велосипеда в нього немає, що дуже його обурило, тому він кулаком руки вдарив ОСОБА_2 в область обличчя, після чого останній впав на землю.
Так як він сильно був обурений на ОСОБА_2, то він наніс близько 7 разів, точно не пам»ятає, ударів ногою по тулубу ОСОБА_2
В цей час вибігла з двору сусідка, місцева мешканка, яка припинила бійку.
На запитання суду обвинувачений ОСОБА_1 відповів наступне:
- про те, що його велосипед вкрав потерпілий ОСОБА_2 йому розповіли люди в селі;
- велосипед у нього вкрали за пів- року до того, як він побив потерпілого;
- офіційно заяву про крадіжку велосипеда в міліцію він не подавав;
- велосипед він не купував, він його отримав в громадянина, в якого працював;
- велосипед був зовсім новий;
- на даний час розуміє, що вчинив неправильно, потрібно було вчинити іншим чином;
- в скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Суд, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_1, які були надані під час судового слідства, з яких видно, що він повністю визнає себе винним в інкримінованих йому діях, та враховуючи ту обставину, що його покази є логічними, послідовними та достовірними та обґрунтованими щодо подій, які відбулися 27.04.2013 року, в результаті яких потерпілий ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, тому вважає, що його покази є підставою для притягнення його, - обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України.
Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України, його вина в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за клопотанням прокурора Павлика В.Ю., та за згодою учасників судового провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав за не доцільне допит потерпілого ОСОБА_2, який написав суду письмову заяву про відсутність будь - яких претензій до обвинуваченого, допит свідків, дослідження матеріалів справи, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 було роз»яснено судом в судовому засіданні, які йому зрозумілі, про що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно, власноручно написав розписку, яка приєднана до матеріалів провадження.
Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1:
- згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.
- По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується позитивно.
Даний факт підтверджується довідкою - характеристикою, вих.. № 230 від 08 жовтня 2013 року Бендюгівською сільською радою Кагарлицького району Київської області.
- Згідно довідки № 156 від 27.05.2013 року, виданої Кагарлицькою ЦРЛ, обвинувачений ОСОБА_1, 1970 року народження, за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
- Згідно довідки від № 196 від 27.05.2013 року, виданої Кагарлицькою ЦРЛ, обвинувачений ОСОБА_1, 1970 року народження, за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
- Згідно довідки про судимість № 22 - 27052013\32012, станом на 27.05.2013 року є наступні відомості про притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності:
- 18.11.1994 року був засуджений Обухівським районним судом Київської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі.
Призначене покарання відбув.
- 24.02.2010 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
09.04.2012 року знятий з обліку в зв»язку з закінченням іспитового строку на підставі постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 23.03.2012 року.
- Згідно вироку Обухівського районного суду Київської області від 11.04.1994 року обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений Обухівським районним судом Київської області за ст. 94 КК України до 10 років позбавлення волі.
- Згідно вироку Кагарлицького районного суду від 24 лютого 2010 року обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки.
На обвинуваченого ОСОБА_1 було покладено обов»язки, які передбачені п.п. 3,4 ст. 76 КК України.
Обґрунтування судом призначення виду та розміру покарання.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності з положеннями ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість.
Так, санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання в виді штрафу до п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м»яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, отже, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 ст.. 66 КК України є визнання вини та щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка згідно п. 13 ч. 1 ст.. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.
Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_1, хоча і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте вважається таким, який раніше не судимий, злочин відноситься до категорії невеликого ступеню тяжкості, тяжких наслідків від злочину не настало, потерпілий ОСОБА_2 до нього претензій як матеріального так і морального характеру немає,, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо здійснити, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу, так як, зважаючи на обставини справи, вище досліджені судом, інші покарання у виді громадських робіт, виправних робіт є на думку суду в даному випадку занадто суворими, та такими, що не відповідають тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжні заходи.
Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралися.
Цивільний позов.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч. 2 ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 125 КК України, як за умисні, протиправні дії, які виразилися в у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - 850 грн..
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
Цивільний позов по справі відсутній
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя О. В. Закаблук