Справа №345/491/13- ц
20.11.2013 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кардаш О.І.
при секретарі Боднар Н.Ю.
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення з житла за неможливістю сумісного проживання,
Позивач звернулася до суду з позовом про виселення посилаючись на те, що вона є пенсіонеркою та проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1. Зазначене домоволодіння належить їй на праві власності. Окрім неї, в будинку зареєстрована та проживає її старша дочка ОСОБА_5 Відповідачка з нею проживає протягом останнього року, а до цього часу протягом 11 років проживала за кордоном. З часу приїзду дочки, вона змушена проживати в літній кухні, оскільки відповідачка, переслідуючи мету заволодіння її житлом постійно скандалить, з приводу чого були неодноразові звернення до міліції. Крім того, дочка прикладає всі зусилля, щоб визнати її психічно хворою людиною - недієздатною та оформити на нею опікунство. З цією метою принижуючи її честь та гідність звертається до Калуського міськрайонного суду та опікунської ради при Калуському міськвиконкомі із відповідними заявами. А тому позивач вважає, що її дочка постійно знущається з неї, що впливає на її стан здоров'я, а тому подальше спільне проживання є неможливим та просить суд виселити її за несумісністю спільного проживання.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у письмовому запереченні та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 12.12.2010 року позивачка по справі є власником домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1. Зазначене підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.5-6). Згідно довідки КП «ЖЕО №1» від 19.11.2012 року в будинку АДРЕСА_1, окрім позивачки, зареєстрована та проживає її дочка, ОСОБА_5 (а.с.7).
Згідно ст. 157 ЖК України членів власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу.
У відповідності ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших осіб заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
В п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 з наступними змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» зазначено, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження громадського впливу не дали позитивних результатів.
Отже, предметом доказування по даній справі є наявність офіційних попереджень відповідача за антигромадську поведінку в будинку та вчинення нею в послідуючому протиправних дій.
В судовому засіданні з'ясовано, що конфлікти між сторонами по справі почали виникати після того, як ОСОБА_5 домагалася примусового проведення психіатричного огляду матері, ОСОБА_4 та визнання її в судовому порядку недієздатною та призначення опікуна.
В матеріалах справи є копії судових рішень, що підтверджують зазначені обставини (а.с.9,10,50). Даними, що містяться в акті судово-психіатричної експертизи № 114 від 18.04.2013 року підтверджено, що ОСОБА_4 здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними (81-85).
Представник позивачки в судовому засіданні пояснював, що ОСОБА_5 пропонувала своїй матері переоформити на неї будинок і після того, як позивачка відмовилася почала конфліктувати з матір'ю та докладати зусиль щоб визнати її недієздатною та встановити над нею опіку.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є молодшою дочкою позивачки та сестрою відповідачки, в судовому засіданні пояснювала, що їх батьки допомогли ОСОБА_5 побудувати новий будинок, а цей де проживає мама мав залишитися їй. Новозбудований будинок чоловік відповідачки продав і після повернення з-закордону сестра разом зі своїми дітьми надалі проживала з мамою. Після того, як в 2012 році між нею та мамою був укладений спадковий договір, її сестра, ОСОБА_5 почала вживати різні заходи, щоб визнати маму недієздатною, привозити лікарів, примусово направляти на психіатричне обстеження, а потім вони довідались, що мама з листопада 2011 року стоїть уже на обліку в психіатра. Така поведінка сестри дуже пригнічує маму через що постійно виниклим конфлікти, а на даний час мама проживає з нею в м.Калуші.
Аналогічні покази про обставини справи дав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_6, в якої на даний час проживає її матір, так як через конфлікти з старшою дочкою змушена була піти зі свого будинку.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснювала, що проживає по сусідству з позивачкою. З 2012 року між ОСОБА_5 та її мамою постійно виникають сварки, викликають міліцію, відповідачка почала приводити лікарів, і вона бачила як позивачку силоміць тягнули в машину та везли в психіатричну лікарню. Такі конфлікти почались через те, що ОСОБА_5 хоче, щоб мама переоформила на неї право власності на будинок.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є дочками відповідачки, пояснювали, що між їх мамою та бабусею виникають конфлікти, коли приїжджає їх тітка, ОСОБА_6 Проте, що їх мати зверталася з заявою про визнання бабусі недієздатною їм нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_12. суду пояснювала, що вона є однокласницею ОСОБА_5 і неодноразово приходила до них в гості, де були нормальні відносини. Проте, коли приходила сестра ОСОБА_13 розпочинались сварки та викликалась міліція.
Також в матеріалах даної цивільної справи містяться письмові відповіді Калуського МВ УМВС по заявах ОСОБА_4, ОСОБА_5 з приводу конфліктів, які виникають між сторонами по справі, зокрема щодо примусової психіатричної госпіталізації та спору щодо будинку матері між сестрами (а.с.67-75).
Тому, суд не може дійти висновку, що відповідачка умисно систематично порушує правила співжиття, чим унеможливлює проживання з нею в одному будинку.
Якщо навіть вважати, що винесене офіційне застереження ОСОБА_5 органом міліції винесено обґрунтовано за правопорушення в будинку, то позивачу слід було довести об'єктивними та належними доказами, що відповідачка після винесення останнього попередження від 14.05.2012 року знову допустила порушення правил співжиття у вищевказаному будинку. Однак позивачем цієї обставини не було доведено.
За наведених обставин, суд не знаходить правових підстав для виселення ОСОБА_5 і в задоволенні позову відмовляє за недоведеністю позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.116,157 ЖК України, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 з наступними змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» ст.ст. 209,213-215, ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виселення з житла за неможливістю сумісного проживання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.