Справа № 819/2159/13-a
30 вересня 2013 року
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 1274,74 грн.,-
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 1274,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 1274,74 грн. В підтвердження викладеного надав довідку про наявність податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за ОСОБА_1
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 4 ст.122 та ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстрований 21.01.2008 року та перебуває на обліку у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (код НОМЕР_1).
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 цього Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем самостійно, виходячи із обраних ним видів господарської діяльності, обрано ставку єдиного податку у межах розміру, що законодавчо встановлений для другої групи платників єдиного податку, а саме у розмірі 20 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку та одержано свідоцтво платника єдиного податку серії Б №851862.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
На підставі чого, відповідач як платник другої групи повинен щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 20 відсотків мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Згідно пункту 295.4 статті 295 цього Кодексу сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як встановлено судом, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в результаті чого виникла податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1274,21 грн. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про наявність податкового боргу станом на 06.09.2013 року та обліковою карткою платника податку станом на 31.12.2012 року (а.с. 12-13).
На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 03.01.2013 року за № 70, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с.10). Вказана вимога не призвела до повного погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржена.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку у сумі 1274,21 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійщов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 1274,21 грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 69, 70, 71, 94, 160 - 163 КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1274,21грн. (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 21 копійка)
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.