583/2303/13-а
2-а/583/73/13
15 листопада 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Кудіна А.М.
з участю секретаря с/з - Якубович В.В.,
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа на стороні відповідача заступник начальника Чернігівської митниці ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
14.06.2013 р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, який згодом нею був уточнений та доповнений, до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0287/10203/13 від 06.06.2013 року, в якому просить вказану постанову Чернігівської митниці в справі про порушення митних правил, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. - скасувати; повернути їй сплачені нею по квитанції №247 від 23.05.2013 р. кошти в сумі 8500 грн.; визнати автомобіль «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить UAB «GP GROUP International» (Литва, м. Шауляй, вул. Лінгайлю, 5-А) - транспортним засобом комерційного призначення; відповідно до п.2 ч.4 ст.105 КАС України зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятою 26.06.90 р. у м. Стамбулі та відповідно до норм, які передбачені Митним Кодексом України, яким передбачено, що строк ввезення комерційних автомобілів в режимі тимчасового ввезення визначаються в кожному випадку окремо, але не більше ніж на три роки - надати дозвіл в режимі тимчасового ввезення автомобіля «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1, НОМЕР_2 строком до одного року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала та пояснила, що 23.05.2013 року інспектором м/п «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ОСОБА_5 було складено відносно неї адміністративний протокол № 0287/10203/13 про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, а саме, що 22.05.2013 р. о 13 год. 07 хв. До зони митного контролю п/п «Нові Яриловичі» у напрямку виїзд з України по смузі руху «зелений коридор» під її керуванням заїхав легковий автомобіль «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить UAB «GP GROUP International» (Литва, м. Шауляй, вул. Лінгайлю, 5-А). До митного контролю вона подала наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № Е008861, шляховий лист № 1041 та розгорнута виписка з реєстру юридичних осіб Литовської Республіки, яка датована 13.03.2012. За даними, що містяться в ЄАІС ДМСУ вищезазначений автомобіль було ввезено 23.01.2013 року через пункт пропуску «Юнаківка-Суджа» Сумської митниці по зеленому коридору. Згідно листа Сумської митниці від 22.05.2013 р. №05/05/05-03/2929-еп вищезгаданий транспортний засіб був пропущений на територію України у режимі «Транзит» 23.01.2013 р. терміном на 10 діб, таким чином, нею був порушений встановлений ст. 95 Митного кодексу України термін ввезення транспортного засобу у режимі «Транзит», більше ніж на 10 діб. Крім того в даному протоколі було зазначено документи, які потрібні для розгляду справи про порушення митних правил - це квитанція від 23.05.2013 р. № 247 «Про сплату грошових коштів у розмірі 8500 грн.». Позивачка вважає, що даний протокол був складений з порушенням вимог чинного законодавства, тобто вимог, які передбачені Митним кодексом України. Зокрема під час складання протоколу їй не було надано право користуватися послугами її захисника ОСОБА_3, про що вона зробила відповідний запис у даному протоколі. Крім того, без її дозволу ОСОБА_5 було вписано в даний протокол її документ, а саме: квитанцію №247 від 23.05.2013 р., яка ніякого відношення під час складання даного протоколу не мала. В подальшому, відповідно до даного протоколу, 06.06.2013 р. заступник начальника Чернігівської митниці міністерства доходів і зборів України - начальник управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями ОСОБА_4 розглянув його та виніс цього дня постанову, відповідно до якої позивачку ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України, та прийнято рішення про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 8500 гривень. Також відповідно до п.3 цієї постанови було зазначено, що Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку митниці, кошти в сумі 8500 грн., що надійшли за квитанцією від р. № 247 від гр. ОСОБА_2, перерахувати до Державного бюджету України. Також зазначено, що штраф позивачці потрібно сплатити на розрахунковий рахунок Чернігівської митниці № 253161, відкритий в ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 14253288. Вважає, що під час розгляду протоколу ОСОБА_4 взагалі не вникав в обставини адміністративної справи і прийняв рішення без проведення перевірки обставин, по яким було складено адміністративний протокол. Адже ОСОБА_4 взагалі не здійснювався порядок розгляду адміністративної справи, оскільки, коли вона приїхала 06.06.2013 р. на розгляд справи до Чернігова на 10-00 год., як це було зазначено в протоколі, то ОСОБА_4 позивачці відразу ж вручив вже надруковану постанову, яку він виніс у її відсутності. Тобто вона взагалі не була присутня при розгляді справи, як це передбачено згідно із чинним законодавством. Вона готувалася до розгляду адміністративної справи і для цього з нею разом приїхав її адвокат ОСОБА_3, якого вона запросила, щоб він був присутній, але самого розгляду справи так і не було. Була лише констатація факту, що її притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає, що такими діями ОСОБА_4 грубо порушив встановлений порядок розгляду адміністративної справи, так як вона сподівалася, що її інтереси буде захищати її адвокат., мала право подавати під час розгляду адміністративної справи докази своєї невинуватості, щоб їх вивчала та особа, яка буде приймати рішення по справі, однак вона була позбавлена такого права.
Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив вимоги своєї довірительки, підтвердив обставини, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення, відповідно до яких справу просить розглянути без його участі, позовні вимоги просить залишити без задоволення.
Третя особа по справі - ОСОБА_4, - в судове засідання не з'явився, в своєму письмовому клопотання просив справу розглянути без його участі, проти позовних вимог заперечував.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, вважає, що справу можливо розглянути без участі представника відповідача та третьої особи, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі протоколу №0287/10203/13 від 23.05.2013 р. про порушення митних правил, складеного інспектором м/п «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ОСОБА_5 (а.с.7-8), заступником начальника Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів - начальником управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями - ОСОБА_4 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.470 Митного кодексу України ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.9-11).
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 22.05.2013 р. о 13 год. 07 хв. до зони митного контролю п/п «Нові Яриловичі» у напрямку виїзд з України по смузі руху «зелений коридор» під керуванням ОСОБА_2 заїхав легковий автомобіль «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить UAB «GP GROUP International» (Литва, м. Шауляй, вул. Лінгайлю, 5-А). До митного контролю ОСОБА_2 подала наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № Е008861, шляховий лист № 1041 та розгорнута виписка з реєстру юридичних осіб Литовської Республіки, яка датована 13.03.2012. За даними, що містяться в ЄАІС ДМСУ вищезазначений автомобіль було ввезено 23.01.2013 року через пункт пропуску «Юнаківка-Суджа» Сумської митниці по зеленому коридору. Згідно листа Сумської митниці від 22.05.2013 р. №05/05/05-03/2929-еп вищезгаданий транспортний засіб був пропущений на територію України у режимі «Транзит» 23.01.2013 р. терміном на 10 діб. Проведеною перевіркою було встановлено, що автомобіль «Мерседес-Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1, НОМЕР_2 23.01.2013 р. ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Юнаківка-Суджа» Сумської митниці ОСОБА_2 по смузі руху «зелений коридор». Сама ОСОБА_2 пояснила, що в період з 23.01.2013 р. по 22.05.2013 р. автомобіль митний кордон не перетинав. Однак 22.05.2013 р. ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначила, що заїхала на територію України з комерційною метою строком на один рік.
Згідно ч.3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 95 МК України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб);
Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності
має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 23.05.2013 р., розгляд справи мав відбутися 06.06.2013 р. о 10-00 год. на Чернігівській митниці в м. Чернігів, пр-т Перемоги, 6 (а.с.8).
Розгляд справи дійсно відбувся 06.06.2013 року у приміщенні Чернігівської митниці в м. Чернігів, пр-т Перемоги, 6, що підтверджується постановою №0287/10203/13 від 06.06.2013 року (а.с.9-11) у присутності ОСОБА_2
Однак в судовому засіданні було встановлено і чого не заперечували представник відповідача ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_5, допитані в судовому засіданні від 26.09.2013 р., що фактично ОСОБА_2 було вручено копію постанови, і при цьому до участі у справі не було допущено її адвоката ОСОБА_3, хоча ОСОБА_2 заявляла про те, що бажає, щоб у розгляді справи брав участь її адвокат, який навіть зареєструвався на митниці з цією метою.
Отже, справа про адміністративне правопорушення третьою особою по справі ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України 06.06.2013 р. розглянута у відсутності її адвоката, про участь якого в розгляді справи ОСОБА_2 категорично наполягала.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Рішенням Конституційного суду України від 30.09.2009 р. у справі за конституційним зверненням гр. ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення вищезгаданих положень Конституції України, встановлено, що положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Положення частини другої статті 59 Конституції України «для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура» в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень. Простіше кажучи, кожен без винятку, у відносинах з будь-яким органом державної влади чи місцевого самоврядування має право користуватись правовою допомогою, будь то інспектор ДАІ чи суд. Сама ж відмова посадовців у допуску для представництва інтересів особи є прямим порушенням конституційних прав громадян, звичайно, якщо цим правом скористались.
Таким чином, ОСОБА_2 була позбавлена свого конституційного права на правову допомогу, що знайшло підтвердження в судовому засіданні і чого не заперечувала сторона відповідача.
Частина 3 ст. 162 КАС України надає адміністративному суду повноваження про прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 293 КУпАП визначено повноваження органів, у тому числі судів, під час розгляду скарги (позову).
Суд під час розгляду позову на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість прийнятої постанови і приймає одне з рішень:- про залишення постанови без змін; - скасування постанови і направлення справи на новий розгляд; - скасування постанови і закриття справи; - зміну заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України 06.06.2013 року були порушені вимоги ст.ст. 256, 268, 277-2, 278, 279 КУпАП третьою особою по справі ОСОБА_4, тому суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 підлягає скасуванню з надсиланням справи на новий розгляд до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів.
При цьому, суд виходить із того, що позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні не навела в судовому засіданні переконливих доказів того, що ввезений нею автомобіль є транспортним засобом комерційного призначення.
Отже, позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальним судом як адміністративним судом не вирішується питання щодо повернення коштів, щодо визнання чи невизнання автомобіля транспортним засобом комерційного призначення; щодо зобов'язання надати дозвіл в режимі тимчасового ввезення, тому цю частину позовних вимог суд вважає за необхідне залишити без розгляду.
На підставі викладеного, ст.ст. 95, ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, ст.ст. 268, 287, 288, 289, п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158-163, 171-2, КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа на стороні відповідача заступник начальника Чернігівської митниці ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №0287/10203/13 від 06 червня 2013 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів України - начальником управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями ОСОБА_4, щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. та надіслати справу на новий розгляд.
Позовні вимоги в іншій частині залишити без розгляду.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: А.М.Кудін
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2013 р.