ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12062/13 11.11.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної
адміністрації
про стягнення 2 460 370,75 грн. за договором на постачання теплової енергії
у гарячій воді № 710226 від 01.05.2004 р.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2012/06/13-1 від 13.06.13 р.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 2 460 370,75 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710226 від 01.05.2004 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. суддею Станіком С.Р. порушено провадження у справі № 910/12062/13, розгляд справи призначено на 16.07.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 30.07.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи; ухвалою суду від 30.07.2013 р. розгляд справи було відкладено до 13.08.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.08.2013 справу № 910/12062/13 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. суддя Спичак О.М. прийняв до свого провадження справу № 910/12062/13, розгляд справи призначив на 24.09.2013 р.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. справу № 910/12062/13 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу № 910/12062/13, розгляд справи призначив на 24.09.2013 р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. справу передано на повторний автоматичний розподіл, за яким розгляд справи № 910/12062/13 доручено здійснювати судді Гавриловській І.О.
Ухвалою господарського суду від 24.09.2013 р. суддею Гавриловською І.О. було прийнято справу 910/12062/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 30.09.2013 р. за участю представників сторін, зобов'язав сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 30.10.2013 р. повідомив, що йому потрібен додатковий час для підготовки витребуваних судом документів.
Представник відповідача у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.10.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 03.10.2013 р. ухвали про призначення справи до розгляду, вимог ухвали суду не виконав.
Ухвалою суду від 30.10.2013 р. розгляд справи було відкладено та призначено на 11.11.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, не виконання ним вимог ухвали суду та для витребування у позивача документів на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 11.11.2013 р. представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів від відповідача, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 11.11.2013 р. повторно не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 08.11.2013 р. ухвали про відкладення розгляду справи, вимог ухвали суду не виконав.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Представник позивача на запитання суду про можливість розгляду справи без участі представника відповідача заперечень не навів та повідомив, що ним подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті.
У судовому засіданні 11.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (Енергопостачальна організація) та Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (Абонент) був укладений договір № 710226 від 01.05.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 710226 від 01.05.2004 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 710226 від 01.05.2004 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 30(31) число поточного місяця, надання звіту в РТ № 4 за адресою: м. Київ, вул.. Борщагівська, буд. 171/18 - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору №710226 від 01.05.2004 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору №710226 від 01.05.2004 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, буд. 9, розрахункова група, тел. 407-20-19, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:
- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;
- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
У відповідності до п. 3.5. додатку № 4 до договору №710226 від 01.05.2004 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії відомостей обліку споживання теплової енергії, звітних відомостей за спожите тепло і теплоносій, відомостей обліку, відомостей реєстрації середньодобових показників, облікових карток відповідача за спірний період та довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію.
Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з вересня 2011 р. по травень 2013 р.. становила 4 063 168,73 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 710226 від 01.05.2004 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 1 731 560,93 грн., у зв'язку з чим станом на 01.05.2013 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 2 331 607,80 грн.
У п. 7.2. договору №710226 від 01.05.2004 р. зазначено, що сторони зобов'язуються розглянути претензію іншої сторони та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі.
П. 7.3. договору №710226 від 01.05.2004 р. передбачено, що після закінчення 30 днів з моменту отримання претензії відповідачем та не при досягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору до суду.
Позивач звернувся з претензією про сплату суми заборгованості до відповідача (б/н від 17.05.2013 р.), яка була отримана відповідачем 20.05.2013 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте станом на день звернення Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з даним позовом до суду відповідач свого боргу не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Таким чином, направлена позивачем вимога є лише засобом досудового врегулювання спору, а відтак відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
За таких обставин ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 2 331 607,80 грн. основного боргу, 11 820,59 грн. інфляційної складової боргу та 116 942,36 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710226 від 01.05.2004 р. та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №710226 від 01.05.2004 р. та додатками до нього оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, контррозрахунку та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві щодо основного боргу, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 2 331 607,80 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог в частині основного боргу не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації суми основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №710226 від 01.05.2004 р. та додатками до нього у розмірі 2 331 607,80 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача 11 820,59 інфляційної складової боргу та 116 942,36 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №710226 від 01.05.2004 р. та додатками до нього за період з вересня 2011 р. по квітень 2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.
Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2012 р. до березня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №710226 від 01.05.2004 р. та додатками до нього станом на 01.05.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 11 820,59 інфляційної складової боргу та 116 942,36 грн. трьох відсотків річних за період вересня 2011 р. до квітня 2013 р.
Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 37470086) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 331 607 (два мільйони триста тридцять одну тисячу шістсот сім) грн. 80 коп. основного боргу, 11 820 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 59 коп. інфляційної складової боргу, 116 942 (сто шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 36 коп. трьох відсотків річних, та 49 207 (сорок дев'ять тисяч двісті сім) грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 18.11.2013 р.
Суддя Гавриловська І.О.