Справа № 455/1339/13-ц
Провадження № 2/455/441/2013
Іменем України
13 листопада 2013 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючої - судді Ніточко Л.Й.,
при секретарі - Сенеті Г.Н.,
з участю позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старий Самбір цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_2 15.08.2013 року звернувся до суду із позовною заявою до Білицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей 04 березня 2008 зроблено відповідний запис за № 1647, місце реєстрації - міський відділ реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1). Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй домоволодіння та право на земельну частку (пай), а саме - домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на прибудинковій земельній ділянці та земельна частка площею 0,67 га в умовних кадастрових гектарах в ССГ «Білицький», ощадну книжку. Він є єдиним сином померлої ОСОБА_3, що підтверджується записом про матір у свідоцтві про його народження. Після смерті матері він є єдиним спадкоємцем за законом. Інших осіб, які б претендували на майно немає. Після смерті матері він вступив у фактичне володіння та управління будинком, користується ним та присадибною земельною ділянкою, про що свідчить рішення №61 виконавчого комітету Білицької сільської ради Старосамбірськогоського району Львівської області від 31.10.2011 року.
Більше десяти років до часу своєї смерті, мати проживала разом з ним, але за місцем його реєстрації у Львові, так як він мав змогу краще її доглядати. Протягом цього часу вони спільно їздили в село Біличі та вели присадибне господарство. Останні п'ять років, в зв'язку з похилим віком, ОСОБА_3 вже не могла їздити в село і він сам до теперішнього часу повністю опікується будинком та господаркою в с.Біличі.
В 2011 році він знайшов ощадну книжку НОМЕР_2 Державного ощадного банку України, котра належала його матері. В ощадній касі йому повідомили про те, що він повинен оформити свідоцтво про право на спадщину для отримання даних коштів. Ощадну книжку не було знайдено вчасно, оскільки була захована, та потім знайдена зі сплином часу. У зв'язку з чим, ним вчасно не було виконано всіх необхідних дій по оформленню права власності на ощадну книжку. 16.09.2011 року він звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, та листом вих. № 401/02-14 від 16.09.2011 року та надане роз'яснення стосовно неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням встановленого ст.1270 ЦК У терміну прийняття спадщини. З рішення №61 виконавчого комітету Білицької сільської ради Старосамбірськогоського району Львівської області від 31.10.2011 року вбачається, що він фактично прийняв спадщину своєї померлої матері, до складу якої входить житловий будинок та право на земельну частку (пай), оскільки володіє даним спадковим майном. За даними КП «Старосамбірське районне БТІ та ЕО» , вказаний у довідці будинок, рахується за померлою ОСОБА_3, зареєстрований за нею в сільській раді.
Вартість будинку разом з господарськими будівлями становить 80291 гривню 00 копійок.
Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого Старосамбірською районною державною адміністрацією 16.04.1997 року вартість паю земельної ділянки площею 0,67 га у селі Біличі становить 213 гривень 28 копійок.
Просить визнати за собою право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 право власності на ощадну книжку Державного ощадного банку НОМЕР_2 Ст.Самбір, рахунок НОМЕР_3, право на земельну частку (пай), загальною площею 0,67 га, що знаходиться ССГ «Білицький, в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та дав суду пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був належно повідомлений. Однак, 08.11.2013 року в канцелярію суду була подана заява за підписом сільського голови Білицької сільської ради про слухання справи у відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечують.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 04 березня 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, у віці 88 років у м. Львові (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, на належне їй домоволодіння АДРЕСА_1; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССГ «Білицький», розміром 0,67 в умовних кадастрових гектарах та ощадну книжку(а.с.9,10.21)
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що спадкоємцем померлої за законом є її син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто позивач (а.с. 6), який заяву про відмову від спадщини в нотаріальну контору не подавав(а.с.13), зареєстрований та проживав у м. Львові (а.с.5), спадкодавець померла у м. Львові (а.с.7) та була похована спадкоємцем на кладовищі також у м. Львові (а.с.8). Інших спадкоємців першої черги та осіб, які б претендували на майно спадкодавця не встановлено, спір щодо спадкового майна відсутній.
В судовому засіданні позивач посилався на те, що більше 10-ти років до своєї смерті спадкодавець проживала разом з ним у м. Львові, із-за її похилого віку останніх 5-ть років він вимушений був їздити в село та повністю опікуватися будинком та господарством. А після смерті спадкодавця вступив у фактичне володіння та управлінням будинку.
Разом з тим, із матеріалів справи - довідки виконкому Білицької сільської ради від 12.10.2011 року за № 2447 відомо, що ОСОБА_3 «дійсно до дня смерті була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1», «на момент смерті була зареєстрована АДРЕСА_1»(а.с.19).
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
16 вересня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся у Старосамбірську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
Листом від 16.09.2011 року за № 401/02-14 за підписом завідувачки Старосамбірської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки він пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України термін прийняття спадщини.(а.с.13).
Питання відмови у вчиненні нотаріальної дії врегульовано ст. 49 цього Закону та згідно з частинами 3 і 4 цієї статті нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, яка згідно зі ст. 50 цього ж Закону може бути оскаржена до суду особою, прав та інтересів якої вона стосується.
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не виносилася, а дії нотаріуса позивачем до суду не оскаржувалися. Також позивач не скористався, хоча вправі таке зробити, таким способом захисту своїх прав та інтересів, як звернення ним до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини чи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як убачається з приписів ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
За змістом п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом п. 24 цієї ж постанови при розгляді справ про визнання права власності в порядку спадкування повинна бути наявна спадкова справа стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Питання отримання свідоцтва про право на спадкове майно має вирішуватися у встановленому законом порядку органом, до повноважень якого відноситься вирішення цього питання, а саме нотаріальної контори. Лише у випадку винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання такої відмови обґрунтованою, виникає цивільно- правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Крм цього відповідач визнає позовні вимоги позивача, тобто відсутні перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 його права на спадкове майно, є наявні умови для одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі. Позивачем не надано доказів того, що він звертався в нотаріальну контору до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно та те, що йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності на спадщину. Також позивач у судовому засіданні відмовився давати будь-які інші пояснення чи витребовувати будь-які докази на підтвердження своїх позовних вимог, посилаючись на те, що у позовній заяві все ним сказано та всі документи до позовної заяви долучені, що дає право суду прийняти відповідне рішення.
Суд, враховуючи зазначені обставини, а також положення ст.ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат» важає, що звернення позивача до суду про визнання права власності на спадкове майно - будинковолодіння, ощадну книжку та визнання права на земельну частку (пай), за законом у судовому порядку, є передчасним, так як ним не дотримано процедури, передбаченої законодавством для оформлення права на спадщину, ним не представлені до суду будь-які докази відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про його право на вказану ним спадщину.
Керуючись ст.ст. 1217,1268-1270, 1269,1296, ч.1 ст. 1297, ст.ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат» , ст.ст. 10,11, 57,60, ч.1 ст. 61, 209,212,214-215 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння, ощадну книжку та визнання права на земельну частку (пай).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.Й.Ніточко