Справа № 1309/992/12
22 жовтня 2013 року Залізничний районний суд міста Львова у складі :
головуючого-судді Галайко Н.М.
при секретарі Колошкін П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду справу за заявою Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду по справі №2-а-2922/2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання рішення неправомірним та перерахування пенсії, -
Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Залізничного районного суду м.Львова по справі №2-а-2922/2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання рішення неправомірним та перерахування пенсії, мотивуючи свою заяву тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2010 року, позов задоволено. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2010р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання рішення неправомірним та перерахунку пенсії задоволено, визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо відмови та виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22 травня 2008року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію - в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.05.2008р., з урахуванням виплачених сум.
19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 р. № 3491-V1 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог вищезазначеного Закону 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 „Про встановлення деяких розмірів виплат, щодо фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 р.
За прийнятим 26.12.2011 року рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Враховуючи вищенаведене, з огляду на зміст резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, підстави для застосування судами статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій відповідно до наведених норм зазначених Законів, відсутні.
Виходячи із змісту п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). За таких умов, на підставі прийнятого 26.12.2011 рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 виникає юридично обґрунтоване твердження, що при вирішенні справ за адміністративними позовами чорнобильців та дітей війни суди повинні були застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян. Однак, розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 суд 23.07.2010 року виніс рішення, яким задоволено позовні вимоги. Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011 виниклі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідно до ст.246, ст.247 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подавати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Просить суд на підставі ст. 245 КАС України скасувати рішення від 23.07.2010 року в справі за позовом ОСОБА_1, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання сторони, які викликалися у встановленому законом порядку, не з'явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
В зв'язку з відсутністю сторін судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст. 41 КАС України.
Суд, проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст. 246 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили,за нововиявленими обставинами.
Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені ч. 2 ст. 245 КАС України, ними є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Із змісту заяви Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова вбачається, що в якості нововиявленої обставини ним визначено істотну для справи обставину, що не була і не могла бути відома УПФУ як особі, яка брала участь у справі, а саме рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р., на підставі якого, суд при розгляді справи, на думку заявника, повинен був застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розмір пенсійних виплат визначеним категоріям громадян, в зв'язку з чим підстав для застосування судами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було.
Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. було проголошено 26 грудня 2011 року, тобто після прийняття судом постанови в даній справі. Як передбачено ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 р., Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України набирає чинності від дня його прийняття і не регулює правовідносин, які виникли до набрання ним чинності. Крім того, як передбачено ч. 3 ст. 245 КАС України, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони чи інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи,не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Таким чином, посилання Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова на те, що 19.06.2011 р. набув чинності Закон України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено застосування ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з 23.07.2011 р. набрала чинності постанова Кабінетом Міністрів України № 745 від 06.07.2011 р., якою встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, вказані норми визнані рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. такими, що відповідають Конституції України, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вони не діяли на час розгляду справи.
Інших передбачених законом підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник не вказав і за матеріалами справи вони відсутні.
Керуючись ст.ст. 245 ч. 3, 252, 253 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2010 року по справі №2-а-2922/2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання рішення неправомірним та перерахування пенсії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Галайко Н.М.