Справа №443/785/13-ц
Провадження № 2/443/364/13
03 жовтня 2013 року Жидачівський районний суд Львівської області
в складі : головуючого -судді Салія В.В.
при секретарі Оленич І.Я.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Жидачівської міської Ради Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-
Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Жидачівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що згідно рішення виконавчого комітету Жидачівської міської Ради від 30.04.1970 р. №74 для будівництва двохповерхового житлового будинку було виділено земельну ділянку площею 600 квадратних метрів, яка розташована у АДРЕСА_1, а рішенням № 96 від 29 квітня 1975 року строк дії даного рішення було продовжено на один рік. У зв»язку із відсутністю необхідних коштів позивачка побудувала житловий будинок на один поверх з подальшою можливістю добудови другого поверху. Рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської Ради народних депутатів від 08 липня 1988 за № 317 затверджено акт прийняття у експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано право власності на вказаний житловий будинок за позивачкою ОСОБА_2 Згодом позивачка самочинно збудувала другий поверх розміром 11.25х12.74 м., прибудувала до будинку приміщення розмірами 3.21х2.53 м. та збудувала сарай розмірами 3.08х2.16 м. Просить в судовому порядку визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Жидачівської міської ради Старак Н.М. в судовому засіданні позов визнала, суду заявила, що позивачкою при проведенні самочинного будівництва не допустила порушення прав та інтересів не допустила, відхилення від проекту на суперечить суспільним інтересам.
В судовому засіданні 3-ті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суду заявили, що є сусідами позивачки, самочинним будівництвом не порушено їх прав, не заперечують відносно визнання за позивачкою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Заслухавши пояснення стронін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року з наступними відповідними змінами, передбачено, що комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації повідомляють органи місцевого самоврядування про наявність самовільних будівництв або перепланувань та реконструкцій та ведуть книги обліку таких випадків.
Відповідно технічного паспорта, виданого 12 лютого 2013 року Стрийським МБТІ, в житловому будинку по АДРЕСА_1 добудувано без оформлення належної документації другий поверх розміром 11.25х12.74 м., прибудувано до 1-поверху приміщення розмірами 3.21х2.53 м., сарай розмірами 3.08х2.16 м.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно рекомендацій Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва"), суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст.375 Цивільного кодексу України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).
З огляду на вищевикладене, оскільки можливість визнання права на самочинно збудоване майно передбачена чинним законодавством в судовому порядку, а підставою для судового захисту у спорах про визнання є не порушення права, а його невизнання носіями пасивного цивільного обов'язку, права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання права власності.
Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2), і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.
Частина 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлює, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Тобто, необхідними умовами визнання права власності на самочинно побудовані об'єкти є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Жидачівської міської Ради від 30.04.1970 р. №74 позивачці виділена земельна ділянка для будівництва двохповерхового житлового будинку, вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯН № 486278 площею 0.0712 га, на якій збудувала одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_1, який рішенням виконавчого комітету Жидачівської міської Ради народних депутатів від 08 липня 1988 за № 317 прийнятий у експлуатацію та за нею визнано право власності на вказаний житловий будинок. В даний час на виконання рішення виконавчого комітету Жидачівської міської Ради №74 від 30.04.1970 р. позивачка добудувала без оформлення належної документації другий поверх розміром 11.25х12.74 м., прибудуву до 1-го поверху розмірами 3.21х2.53 м. та збудувала сарай розмірами 3.08х2.16 м., які згідно довідки № 20 від 26.09.2013 року Львівського обласного архітектурно-планувального проектно-виробничого бюро Жидачівського відділу ОП ЛОПВАПБ не суперечать ДБН 360-92.
Зважаючи на те, що позивачка є власником земельної ділянки, на якій збудувала вказані будівлі з дотриманням цільового використання земельної ділянки, однак є самочинним за ознакою здійснення будівництва без належного дозволу та затвердженого належного проекту, будівництвом не порушено прав інших осіб, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 частині визнання права власності на вказане нерухоме майно.
На підставі наведеного та ст. ст. 316, 325, 328, 383,392 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 218ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно реконструйований житловий будинок по АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.
Головуючий-суддя: підпис
СУДДЯ ЖИДАЧІВСЬКОГО РАЙСУДУ САЛІЙ В.В.
Примітка: оригінал рішення знаходиться
в матеріалах цивільної справи № 443/785/13-ц