Справа № 1315/2-635/12 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.
Провадження № 22-ц/783/5172/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 37
07 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Приколоти Т.І.
суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.
при секретарі: Рванцовій О.О.
з участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Бібрської міської ради, з участю третіх осіб Садівничого товариства «Залісся», Львівського головного територіального Держпостачу, ОСОБА_4, ДП «Бібрський лісгосп», ОСОБА_5, інспекції державного будівельного контролю Перемишлянського району, про визнання права власності на спадкове майно-садовий будинок,-
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 травня 2013 року в позові відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим. Зазначає, що після смерті чоловіка ОСОБА_6 вона постійно доглядала садовий будинок в садівничому товаристві «Залісся» на земельній ділянці НОМЕР_1 в с. Шпильчина. Спірний будинок був збудований у 1990 році. Стверджує, що даний будинок вона прийняла у спадщину шляхом фактичного користування, оскільки використовує його за цільовим призначенням, періодично там проживає, сплачує обов»язкові платежі, в тому числі і земельний податок.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 213 ЦПК України передбачає, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що позивач та її представник стверджували, що спірний будинок був збудований у 1990 році, однак жодного доказу на підтвердження цього суду не було надано. У звіті про технічне обстеження будинку рік будівництва записаний зі слів позивача. Власником даної земельної ділянки ОСОБА_6 став лише у 1997 році, а саме: 10 червня 1997 року йому був виданий державний акт на право приватної власності на землю, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на праві приватної власності на землю за №1057 (а.с. 14). Факт приналежності даного акту ОСОБА_6 був встановлений рішененням Перемишлянського районного суду Львівської області від 12 грудня 2012 року (а.с. 31).
На момент смерті ОСОБА_6-ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 5) він належним чином не оформив право власності на садовий будинок.
Частина четверта ст.334 ЦК України передбачає, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 абзац 3 ст. 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
На момент смерті ОСОБА_6 право власності на даний будинок за ним не було зареєстроване, а тому він не набув права власності на нього.
З матеріалів справи вбачається, що даний будинок був збудований самочинно.
Пункт 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ, від 30 березня 2012 року, № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України передбачає, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування".
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", - якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Матеріалами справи стверджується, що позивач перебувала в шлюбі з ОСОБА_6. Спадкова справа заведена після смерті ОСОБА_6. Таке прізвище померлого вказано і в наданому свідоцтві про смерть (а.с.5).
На підставі аналізу наявних доказів суд прийшов до вірного висновку про відмову в позові.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Т.І. Приколота