07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/57893/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Донця О.Є., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі № 2а-19/11/2704 за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, треті особи: ВАТ "Севастопольський Маяк", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання нечинним розпорядження в частині реєстрації права колективної власності та свідоцтва про право власності, -
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, треті особи: ВАТ "Севастопольський Маяк", ОСОБА_2, в якому просила: визнати недійним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 128-р від 26.01.2001 р. "Про оформлення права колективної власності на об'єкти нерухомого майна" в частині реєстрації права колективної власності ВАТ "Севастопольський Маяк" на об'єкти нерухомості бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"; установити відсутність повноважень у Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації в 2001 році на оформлення та видачу документів про право власності на самовільні будівлі, оформлення та видачу документів про право власності на будівлі, які не введені в експлуатацію, на оформлення та видачу документів про право власності на будівлі, на які вже видане свідоцтво про право власності; визнати незаконними дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступник -Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) по видачі ВАТ "Севастопольський Маяк" свідоцтва від 09.02.2001 р. про право власності на будинки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані за адресою Фіолентовське шосе, 104; визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна по м.Севастополю: по виданню документів, які підтверджують право власності за ВАТ "Севастопольський Маяк" на будинки бази відпочину "ІНФОРМАЦІЯ_1", які явились підставою для оформлення ВАТ "Севастопольський Маяк" свідоцтва від 09.02.2001 р. про право власності на будинки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"; по підготовці документів в Севастопольську державну адміністрацію, які обґрунтовують можливість оформлення за ВАТ "Севастопольський Маяк" право власності на будинки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"; визнати недійсним свідоцтво від 09.02.2001 р. про право власності на будинки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", які розташовані в м.Севастополі, по вул. Фіолентовське шосе, 104, яке видане Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступник -Фонд комунального майна Севастопольської міської ради).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007 р. придбала садовий будинок НОМЕР_1, якій розташований в районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" у гр. ОСОБА_3, але в травні 2008 р. позивачу стало відомо, що Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації видане свідоцтво про право власності на базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ВАТ "Севастопольський Маяк". В складі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно свідоцтва значиться НОМЕР_2, у тому числі і будинок НОМЕР_1, якій належить позивачу.
Постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 20 січня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Севастополю по видачі документів, що підтверджують право власності за ВАТ "Севастопольський Маяк" на будинки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", які стали підставою для оформлення ВАТ "Севастопольський Маяк" свідоцтва від 09.02.2011 р. про право власності на будинки бази відпочину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані в АДРЕСА_1. В задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №128-р від 26.01.2001р. "Про оформлення права колективної власності на об'єкти нерухомого майна", в частині реєстрації права колективної власності ВАТ "Севастопольський Маяк" на об'єкти нерухомості бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1". відмовлено. В зв'язку з відсутністю повноважень по оформленню, видачу документів ВАТ "Севастопольський Маяк" про право власності на самовільні будівлі та будівлі, які не введені в експлуатацію, та на які вже видані свідоцтва на право власності бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані в АДРЕСА_1, визнані протиправними дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради. Визнані протиправними дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, по видачі ВАТ "Севастопольський Маяк" 09.02.2001 р. свідоцтва про право власності на 41 будинок бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані в АДРЕСА_1. Визнано свідоцтво від 09.02.2001 р. про право власності на 41 будинок бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані в АДРЕСА_1, видане Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, на ім'я ВАТ "Севастопольський Маяк", нечинним.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 4 березня 1999 р. у справі № 2-206/99 у позові ОСОБА_3 до ДП "База відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" та Севдержлісгоспу про вилучення садового будинку із чужого незаконного володіння та поновлення права власності земельною ділянкою відмовлено; зобов'язано ОСОБА_3 повернути ДП "База відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" переданий їй на підставі рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 17.09.1997 р. садовий будинок із земельною ділянкою. Постановою Державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції від 10 травня 2000 р. закінчено виконавче провадження виконавчого листа №2-206, у зв'язку з поверненням ОСОБА_4 садового будинку із земельною ділянкою НОМЕР_1 ДП БВ "ІНФОРМАЦІЯ_1". ОСОБА_4 мала в наявності свідоцтво на право приватної власності садового будинку, виданого 12.06.1998 р., та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, які видані на підставі скасованого рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 17.09.1997 р., що визначено в рішенні Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04.03.1999 р. № 2-206/99, та на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 28.08.2007 року, ОСОБА_3, в особі ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 купила у приватну власність садовий будинок, який розташований в місті Севастополі, Крепостне шосе, 1 на земельної ділянки площею 0,0505 га під номером НОМЕР_1 в районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 6776.
Також на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.06.2007 р. ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 земельну ділянку номер НОМЕР_1 площею 0,0505 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва . 11 вересня 2007 р. ОСОБА_1 виданий Державний акт серії № 188278 на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Балаклавського районного суду міста Севастополя від 20 листопада 2009 р. у справі № 2-28/09, яке набрало законної сили 22.05.2012 р., позов ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження № 244 від 13 лютого 1998 р. в частині передачі земельної ділянки розміром 0,0505 га у приватну власність ОСОБА_3 та з додатковим позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на землю на ім'я ОСОБА_1, задоволено повністю. Судом визнано незаконним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 13 лютого 1998 р. № 244-р "Про припинення ВАТ "Севастопольський Маяк" права користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" та передачі її в приватну власність ОСОБА_3; визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0505 га ділянка НОМЕР_1, розташованої в районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 09 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 4276; визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,0505 га, виданий 11 вересня 2007 року, ЯЕ № 188278 на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю право постійного користування землею, право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 010765801523 з внесенням відомостей про недійсність цього акту в державний реєстр земель.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем були порушені права позивача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, в чому полягає порушення її прав чи інтересів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Балаклавського районного суду міста Севастополя від 20 листопада 2009 р. у справі № 2-28/09, яке набрало законної сили 22.05.2012 р., визнані недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0505 га ділянка НОМЕР_1, розташованої в районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 9 червня 2007 року, державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,0505 га, виданий 11 вересня 2007 року, ЯЕ № 188278.
Таким чином, у ОСОБА_1 відсутнє право власності на садовий будинок і земельну ділянку НОМЕР_1, отже у позивача відсутнє право яке підлягає захисту.
Крім того, слід зазначити, що оскаржуване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 128-р від 26.01.2001 р. "Про оформлення права колективної власності на об'єкти нерухомого майна" було прийняте раніше ніж позивачем був придбаний садовий будинок, отже відповідачі не могли порушити прав ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: