13 листопада 2013 року м. Київ К/9991/52270/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р.
у справі № 2а-422/10/0470
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм»
до Дніпропетровської митниці
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень, -
У січні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» (далі - позивач, ТОВзІІ «НовоФарм») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень форми «Р» від 26.10.2009 р. № 70 та № 71.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р., адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Крім того, відповідачем було подано клопотання про здійснення заміни первинного відповідача належним відповідачем, Дніпропетровською митницею Міндоходів.
Розглянув заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню у порядку в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Дніпропетровської митниці на підставі наказу від 01.09.2009 р. № 391 було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВзII «НовоФарм» вимог законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складено акт від 22.09.2009 р. №К029/9/110040000/0031040792 відповідно до висновків якого позивачем у 2008 році при митному оформленні «Обладнання для сільського господарства: оприскувач самохідний Case SPX3185 (SPX3310)…Виробництво США» за ВМД: №110040000/8/645 від 08.02.2008 р., №110040000/8/646 від 08.02.2008 р., №110040000/8/647 від 08.02.2008 р., №110040000/8/648 від 08.02.2008 р., №110040000/8/649 від 08.02.2008 р., №110040000/8/650 від 08.02.2008 р., №110040000/8/965 від 22.02.2008 р., №110040000/8/966 від 22.02.2008 р., №110040000/8/967 від 22.02.2008 р., №110040000/8/968 від 22.02.2008 р., №110040000/8/969 від 22.02.2008 р., №110040000/8/970 від 22.02.2008 р., №110040000/8/1236 від 04.03.2008 р., №110040000/8/1237 від 04.03.2008 р., №110040000/8/1238 від 04.03.2008 р. за кодом УКТ ЕЗД 8424819900 (0% ставка ввізного мита) було допущено методологічну помилку, яка полягала у неправильному визначенні податкового зобов'язання, оскільки зазначений товар необхідно було класифікувати за кодом УКТ ЕЗД 8705909090 (5% ставка ввізного мита), а тому відшкодуванню до бюджету підлягають недобрані митні платежі (мито та податок на додану вартість) у розмірі 594 594,40 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.10.2009 р. були прийняті податкові повідомлення форми «Р» № 70, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем мито на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 520 270,10 грн., у тому числі за основним платежем 495 495,33 грн., за штрафними санкціями 24 774,77 грн. та № 71, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 104 054,02 грн., у тому числі за основним платежем 99 099,07 грн., за штрафними санкціями 4 954,95 грн.
За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень, скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення форми «Р» від 26.10.2009 р. № 70 та № 71 - без змін.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Відповідно до статті 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» передбачений перелік документів, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Пунктом 19 вказаної вище постанови передбачено, що для митного оформлення подаються, зокрема, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Згідно положень статей 72 та 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняв, шляхом проставляння відміток на бланку митної декларації і відповідним записом в документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а саме - факт прийняття митним органом наданих документів до оформлення і визнання наданих документів достатніми для оформлення митної декларації.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у 2008 році позивач, серед іншого товару, заявляв до митного оформлення по імпорту самохідні оприскувачі CASE моделей SPX3185 та SPX3110 виробництва «CNH America LLC», США та вказував у вантажних митних деклараціях код товару за товарною підкатегорією 8424819900 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
Дніпропетровська митниця, згідно вимог Закону України «Про Митний тариф», виконала процедуру митного оформлення, та підтвердила код товару за товарною підкатегорією 8424819900 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 0 %).
Отже, відповідачем у прийнятті документів та вантажно-митних декларацій з заявленою класифікацією товару за товарною підкатегорією 8424819900 згідно з УКТЗЕД та у митному оформленні вказаних товарів у 2008 році ТОВзII «НовоФарм» не відмовлялось, що у свою чергу свідчить про відсутність порушень з боку позивача вимог законодавства України з питань митної справи.
Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, Верховний Суд України у постанові від 21.02.2012 р. у справі №21-813во10 зазначив, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків та зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо скасування спірних податкових повідомлень форми «Р» від 26.10.2009 р. № 70 та № 71, оскільки вказані податкові повідомлення були винесені митним органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог законодавства з питань митної справи.
Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Провести заміну первинного відповідача, Дніпропетровської митниці, належним відповідачем, Дніпропетровською митницею Міндоходів.
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р. у справі № 2а-422/10/0470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
Помічник судді (підпис) М.І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська