"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/19543/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
за участю: представника Державної митної служби України - Ткаченка В.П.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці, Державної митної служби України про оплату вимушеного прогулу при затриманні виконання рішення, -
встановила:
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, Державної митної служби України про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 263621,20 грн. за період з 01 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року, суму індексу інфляції на заборгованість по заробітній платі в розмірі 44545,40 грн., судові витрати на правову допомогу в сумі 35600 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн., завдану внаслідок незаконного звільнення та невиконання рішення суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 14316 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Та зобов'язано стягнути з Львівської митниці в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року в сумі 47720 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Західної регіональної митниці Державної митної служби України.
Наказом Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року №693-к звільнений з посади у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова 13 червня 2008 року, залишеною без змін судами вищих інстанцій, позивача поновлено на посаді начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Західної регіональної митниці Державної митної служби України
Наказом Державної митної служби України від 15 червня 2010 року № 1082-к поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника організаційно - аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. 16 червня 2010 року наказом № 585-к Львівської митниці допущено позивача до виконання обов'язків за посадою.
17 червня 2010 року наказом Львівської митниці № 591-к ОСОБА_3 звільнено із займаної посади начальника організаційно - аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року, поновлено позивача на посаді начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, але зазначене судове рішення відповідачем не виконується.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (частини 4 статті 235 Кодексу законів про працю України).
Згідно частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різницю в заробітку за час затримки.
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що позивачу належним чином оформлена трудова книжка у день звільнення 01 травня 2008 року, видана не була та в подальшому не була направлена і поштою.
Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції щодо неправомірності висновків суду першої інстанції про те, що у позивача не було жодних перешкод для отримання трудової книжки, оскільки враховуючи приписи частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України цей обов'язок лежить саме на Львівській митниці.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що Львівською митницею на час розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року, про поновлення позивача на посаді начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, не виконана.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій Львівської митниці в частині невиконання рішень судів стосовно поновлення позивача на посаді та задоволення позовних вимог в частині стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за весь період з часу звільнення позивача по день фактичного виконання рішень судів щодо поновлення на посаді, а саме: з 01 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці, Державної митної служби України про оплату вимушеного прогулу при затриманні виконання рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко