"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/33518/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Заїки М.М.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Селидове Донецької області про скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області (далі - управління ПФУ) на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 31 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 пред'явила у суді вказаний позовом, мотивуючи тим, що відповідно до положень статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1058-ІV) вона, як дружина шахтаря, який 7 липня 2002 року загинув у результаті нещасного випадку на шахті "Україна", під час виконання трудових обов'язків, має право на пенсію по втраті годувальника. Однак, відповідач у жовтні 2009 року безпідставно призначив їй пенсію відповідно до положень Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), що призвело до заниження її розміру.
Посилаючись на наведені обставини, просила суд скасувати розпорядження управління ПФУ від 10 жовтня 2009 року, зобов'язати його привести розмір її пенсії у відповідність до вимог Закону № 1058-ІV та виплатити недоотриману нею пенсію, починаючи з дня звернення, тобто з 2 жовтня 2009 року.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 31 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року, позовні вимоги задоволено.
В обґрунтування касаційної скарги управління ПФУ посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 1 липня 2000 року отримувала пенсію за віком на пільгових умовах, а 1 листопада 2009 року звернулася до управління ПФУ з заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до статті 36 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Статтею 8 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається і виплачується згідно законодавства.
Абзацом 2 пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (в редакції Закону України № 3108- ІV від 17 листопада 2005 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") визначено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Оскільки позивачем у листопаді 2009 року ставилося питання про перехід на інший, не зазначений у цій правовій нормі, вид пенсії - по втраті годувальника, то суди дійшли правильного висновку про безпідставність застосування відповідачем до спірних правовідносин положень Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів не спростовують; останні всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясували дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалені ними рішення, відповідно до статті 224 КАС України підлягають залишенню в силі.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області залишити без задоволення, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 31 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
М.М. Заїка