29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-3563/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.
представника позивача Сіренко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 2а-3563/12/2070 за заявою Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про відстрочення виконання постанови суду у справі
за позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109)
про стягнення податкового боргу,
20 серпня 2013 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залишено без задоволення заяву Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про відстрочення виконання постанови суду в адміністративній справі за позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про стягнення податкового боргу.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання постанови суду у справі задовольнити. Обґрунтовуючи правомірність заявлених вимог, заявник вказує на неможливість погашення заборгованості, що утворилась, у зв'язку з неналежним фінансуванням діяльності з Державного бюджету України та погіршенням фінансового стану Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 у справі №2а-3563/12/2070 адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про стягнення податкового боргу - задоволено частково:
Стягнуто з Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) (ідент. код 14316994; с.Дворічний Кут, Дергачівський район, Харківська область, 62351) з розрахункового рахунку №35224003000374; код платника: 14316994; банк платника ГУДКСУ у Харківській області; код банку 851011; на користь місцевого бюджету р/р33218807700208, код одержувача 24134314, МФО банку 851011, одержувач УДК у Дергачівському районі, податковий борг в сумі 11287.32 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. тридцять дві коп.).
Крім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що по Дергачівській виправній колонії №109, код 14316994, станом на 10.07.2013 рахується податковий борг в сумі 27032,68грн. Податковий борг виник у 2001 році і повністю не погашався.
По підприємству Дергачівської виправної колонії №109, код 08680945, станом на 10.07.2013 рахується податковий борг в сумі 239305,63грн. та зобов'язання по сплаті наданих раніше розстрочок, по яким підприємство вже неодноразово не сплачує відповідні розстрочені суми.
Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України, заявником не наведено достатніх доказів неможливості виконання рішення суду та погашення податкової заборгованості у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють таке погашення.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.
Підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зазначена норма кореспондує з нормою ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, яка передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Тобто, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належним чином його виконати - ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Наявність таких обставин повинна бути підтверджена належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник посилається на неналежне фінансування діяльності підприємства з Державного бюджету, скрутний фінансовий стан, що спричинений в тому числі наслідками несприятливих погодних умов у 2010 році та 2012 році, і у зв'язку з цим - на відсутність коштів, що унеможливлює виконання судового рішення про виплату заборгованості, як на підставу для відстрочення його виконання.
Колегія суддів зазначає, що вказані обставини не можуть вважатись підставою для прийняття рішення про відстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 статті 124 і ч. 3 статті 129 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до практики розгляду справ Європейським Судом з прав людини (Справа "Бурдов проти Росії", "Жовнер проти України") вбачається, що "право на суд" є ілюзорним, якщо правова система держави допускає, щоб кінцеве, обов'язкове до виконання судове рішення залишалось невиконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. Стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, не може включати такі процесуальні гарантії для сторін спору, як справедливий, публічний та доступний судовий розгляд, без гарантії виконання судових рішень. Відсутність грошових коштів не може бути для влади держави виправданням для невиконання рішення суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення суду щодо погашення заборгованості. Сскрутне фінансове становище, зумовлене несприятливими погодними умовами 2010 та 2012 років, не є достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення в розумінні положень ст.263 КАС України. Заявником не доведено, що перенесення виконання рішення суду на більш пізній час є необхідним у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у заявника можливості виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів за рахунок скрутного фінансового стану, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 2а-3563/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 04.11.2013 р.