28 жовтня 2013 р.Справа № 816/3788/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 816/3788/13-а
за позовом Приватного підприємство "Світло-Енерго"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Приватне підприємство «Світло-Енерго» (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року № 0000391502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі - 5 998,84 грн., із них за основним платежем - 4799,07 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - 1199,77 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 28 січня 2013 року №0000391502.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Валета» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, про що був складений акт від 28 грудня 2012 року №4855/15-2/35360095.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44 п.198.1 п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого платником завищено податковий кредит на 103,68 грн. за жовтень 2011 року та 4659,39 грн. за грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Валета»; занижено податок до сплати за жовтень 2011 року на 103,68 грн. та 4659,39 грн. за грудень 2011 року.
За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року № 0000391502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі - 5 998,84 грн., із них за основним платежем - 4799,07 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями - 1199,77 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
На підставі п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послугу; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування податку на прибуток та віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість позивачем за результатами господарської діяльності з ТОВ «Валета» у сумі - 4799,07 грн., із них завищено податковий кредит на 103,68 грн. за жовтень 2011 року та 4659,39 грн. за грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Валета»; занижено податок до сплати за жовтень 2011 року на 103,68 грн. та 4659,39 грн. за грудень 2011 року.
В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Валета», з яким був укладений договір поставки №2709 від 27.09.2011 року товару, а саме: ламп різних модифікацій та стартер, прожектор.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні; видаткові накладні; витяги з особого банківського рахунку копія посвідчення водія; угоди поставки від 01.04.2011 року №ТМ-417 Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»; рахунки-фактура; договір поставки №СЕ-11 від 05.11.2011 року з ПП «Полтава-Люкс», лист від 13.12.2011 року; довіреність від 10.10.2011 року №25; від 08.11.2011 року, від 19.12.2011 року, підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.
Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правильність віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість суму 4799,07 грн.
Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про наявність актів перевірки від 8 лютого 2012 року №45/23-6/33056542 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валета» за період з 1 жовтня 2011 року та акт від 31.03.2012 року №28/22-6/33056542 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Валета» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Надані до суду документи підтверджують фактичне здійснення вказаних господарських операцій, оскільки вбачається зміни що відбулись у активах позивача, його власному капіталі, зобов'язаннях, економічну вигоду отриману позивачем від даної господарської операції, оскільки відбулась подальша реалізація товару ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод».
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 816/3788/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2013 р.