м. Вінниця
01 листопада 2013 р. Справа № 802/4072/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі
до: ОСОБА_1
про: стягнення коштів
Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4010, 30 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФ України у Липовецькому районі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився , хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги визнав.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 6).
Як фізична особа-підприємець зареєстрований Липовецькою районною державною адміністрацією 27 жовтня 2010 року за №21560000000002321 (а.с. 7).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно ст. 1 Закону єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є - фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Згідно пунктів 1, 4 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.п. 4.6.2 п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Всупереч вищенаведеним вимогам чинного законодавства, відповідач не сплатив суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 4010, 00 грн., що підтверджується розрахунком мінімального страхового внеску за 2011 рік, карткою особового рахунку, (а.с. 10-11).
Таким чином загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 4010, 00 грн.
Частиною 4 ст. 25 вказаного Закону передбачено надсилання вимоги про сплату боргу. Вимога №Ф 296 від 10.05.2013р. про сплату боргу у сумі 4010, 00 грн. надсилалась відповідачу. Однак боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.
Беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума 4010, 00 грн. у встановлені строки відповідачем не сплачена, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, також не надано доказів скасування/оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення грошових сум, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
В позовній заяві та розрахунку боргу позивач просить стягнути та зазначає суму боргу 4010, 30 грн., однак згідно розрахунку мінімального страхового внеску за 2011 рік та картки особового рахунку платника заборгованість становить 4010, 00 грн., в зв'язку з чим позов підлягає до часткового задоволення відповідно до підтвердженої суми.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі - 4010, 00 (чотири тисячі десять грн. 00 коп.) боргу зі сплати єдиного соціального внеску з ОСОБА_1 на р/р 37193104000210 в Головному управлінні ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 20115403.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович