30 вересня 2013 р.Справа № 820/5568/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5568/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області треті особи Начальник ГУМВС України в Харківській області
про скасування наказів,
08.07.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач), Харківського міського Управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач-1), третя особи - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просить, визнати протиправними дії відповідача щодо його звільнення з органів внутрішніх справ України в Харківській області; скасувати наказ відповідача від 18.06.2013 року №199 о/с про його звільнення з органів внутрішніх справ України в Харківській області з 18.06.2013 року; скасувати наказ відповідача №479 о/с від 30.05.2013 року про його притягнення до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України в Харківській області; зобов'язати відповідача поновити його в органах внутрішніх справ України в Харківській області з 18.06.2013 року; зобов'язати відповідача виплатити йому з 18.06.2013 року посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років та безперервну роботу та інші виплати і надбавки; зобов'язати відповідача притягнути до відповідальності в установленому законом порядку службові особи, з вини яких допущено порушення його права продовжувати службу в органах внутрішніх справ України в Харківській області; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду; зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановити новий строк для подання звіту та накласти штраф.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 2006 року проходив публічну службу в органах внутрішніх справ.
30.05.2013 року наказом відповідача №479 о/с позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення з посади за порушення службової дисципліни.
18.06.2013 року наказом №199 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п «є» ст.64 Положення Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із висновків про дотримання відповідачами під час здійснення процедури звільнення приписів наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», та порушення позивачем Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.02.2012 року №155.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь;
звільнення з органів внутрішніх справ.
На підставі ст.14 наведеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
Права особи рядового начальницького складу стосовно якої проводиться службове розслідування передбачені у пункті 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230.
Наведена вище норма каже, що має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні та письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Матеріали справи свідчать про те, що підставою для призначення службового розслідування наказом №176 від 16.05.2013 року стала інформація прокуратури м. Харкова від 15.05.2013 року про внесення відомостей до ЄРДР за №42013220010000030 про відкриття кримінального провадження за ч.2 ст.365 КК України щодо позивача - оперуповноваженого ВБНОН ХМУ відповідача.
Порушення виявлене під час службового розслідування склало у вчиненні позивачем та іншими працівниками ВБНОН ХМУ відповідача без знаходження у провадженні належним чином зареєстрованого повідомлення про кримінальне правопорушення чи іншу подію, доручення слідчого або оперативно-розшукової справи, затримання громадянина, неповідомлення про це у найближчий підрозділ міліції, не викликали слідчо-оперативну групу для фіксації факту можливого вчинення ним кримінального правопорушення, здійснили вилучення речовини рослинного походження, доставку останнього до адмінбудівлі відповідача-1 та склали щодо нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Під час проведення службового розслідування у позивача були відібрані письмові пояснення де він зазначив посаду та прізвище особи, яка відбирала пояснення - підполковником Прилепським О.А.- старшим інспектором ВІ ОС УКЗ ГУ та відмовився надавати пояснення проти себе (аркуш справи 109).
Крім цього, вказані пояснення оформлювались на типовому бланку до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
До суду апеляційної інстанції від представника відповідача був наданий витяг з книги обліку перепустку осіб об'єднаної спеціальної установи ГУВС де зазначено про знаходження Прилепського О.А. в установі ІТТ 18.05.2013 року для отримання пояснень у позивача, про що він підтвердив, надаючи пояснення в якості свідка в суді першої інстанції.
За наведених підстав, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про необізнаність позивача про проведення службового розслідування та осіб які проводили розслідування, про відсутність акту про відмову в наданні письмових пояснень.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про дотримання процедури відповідачами під час проведення службового розслідування є обґрунтованими.
Стосовно доводів позивача про накладення відповідачами на дисциплінарного стягнення за кримінальне правопорушення, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема,
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
дотримуватися норм професійної та службової етики;
у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії, затвердженої наказом МВС від 19.11.2012 року №1050 зазначено, що за межами місцезнаходження органу внутрішніх справ слідчий або інша службова особа органу внутрішніх справ на території України незалежно від посади, які він обіймає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадянин або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадські безпеці, або у разі безпосереднього виявленні таких зобов'язаний вжити заходів для попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Підпунктами 2.2,п.п.3.2 розділу Ш Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС від 22.02.2012 року №155 зазначено, що професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки, визнання працівником верховенства права, а також його обов'язкового виконання у службовій діяльності.
Службове розслідування виявило здійснення позивачем неповідомлення позивачем про затримання громадянина та вилучення без відповідного доручення слідчого чи наявних матеріалів оперативно-розшукової справи, речовини рослинного походження та його доставку, що є порушенням вказаних вище норм поведінки та правил етики.
За наведених підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних наказів відповідача.
З приводу доводів апеляційної скарги про не проведення атестації позивача, то колегія суддів зазначає наступне.
За правилами статті 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» такі дисциплінарні стягнення, які звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особову складу.
На підставі ст.47 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої роботи.
Згідно до ст. 48 згаданого вище Положення атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаній посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що атестація працівника органу внутрішніх справ проводиться з метою надання оцінки його професійним якостям, та не підміняє собою службове розслідування, та не застосовується під час звільнення працівника за порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідності з вигляді звільнення.
Апеляційна скарга містить посилання на взяття судом першої інстанції до уваги скасовану атестацію позивача відповідно до наказу МВС України №480 від 18.05.2013 року.
Колегія суддів, вважає дані твердження намір кованими, оскільки судом першої інстанції був зроблений висновок про правомірність не проведення атестації позивача перед звільненням.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 820/5568/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2013 р.