23 жовтня 2013 р. м. Вінниця
Справа № 802/3436/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Заброцької Людмили Олександрівни,
представника позивача: Тихонюка С.Л.,
представника відповідача: Міровського В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Роял Паб" до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Роял Паб" ( далі - ПП "Роял Паб", позивач ) з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України у Вінницькій області ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на підставі акту перевірки № 053/02/21/3-36310417 від 06.06.2013 року, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №020189 від 04.07.2013 року, яким позивача зобов'язано сплатити до Державного бюджету України штраф в сумі 8500 грн. В акті перевірки зазначено, що податковим органом встановлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Позивач стверджує, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а позивачем під час здійснення господарської діяльності додержано всіх норм чинного законодавства. Відтак, позивач вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки № 053/02/21/3-36310417 від 06.06.2013 року, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій №020189 від 04.07.2013 року, прийняте на підставі зазначених висновків, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою, занесеною в журнал судового засідання, на підставі ч.1 ст.55 КАС України, судом замінено відповідача - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління Міндоходів у Вінницькій області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені в письмових заперечення (а.с. 24-26), зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, а прийняте рішення про застосування фінансових санкцій - правомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
06.06.2013 року, на підставі направлення № 57 від 06.06.2013 року ( а.с. 29 ), працівниками РУД САТ ДПС України у Вінницькій області було здійснено перевірку кафе-бару " Роял Паб ", розташованого за адресою: вул. Коцюбинського, 39, м. Вінниця, де, згідно ліцензії серії АЕ №118284 (а.с. 17), здійснює господарську діяльність позивач.
Результати перевірки оформлено актом № 053/02/21/3-36310417 від 06.06.2013 року (а.с. 8-9, 31-34).
Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання позивачем алкогольних напоїв в кількості 8 пляшок без марок акцизного податку встановленого зразка.
Враховуючи встановлені порушення Закону, до позивача, згідно рішення №020189 від 04.07.2013 року, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень (а.с. 10).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки перевіряючими в ПП "Роял Паб" було вилучено 8 пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується витребуваною судом в Оперативного управління Головного управління Міндоходів у Вінницькій області копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №433903 від 06.06.2013 року ( а.с. 97 ).
В адміністративному позові позивач стверджує, що враховуючи те, що зазначені в акті перевірки алкогольні напої використовувались позивачем для продажу на розлив, марки акцизного збору були пошкоджені.
Ухвалою суду від 24 вересня 2013 року в Оперативного управління Головного управління Міндоходів у Вінницькій області витребувано для дослідження в судовому засіданні вилучені у позивача 8 пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
В судовому засіданні 23.10.2013 року судом та учасниками процесу було оглянуто, надані на виконання вищезазначеної ухвали від 24 вересня 2013 року, 3 (три) поліетиленові пакети чорного кольору, опечатані білими стрічками з підписами присутніх та понятих, в яких знаходились 8 (вісім) пляшок алкогольних напоїв, вилучених згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 433903 від 06.06.2013 року ( а.с. 97 ).
Після відкриття пакетів та огляду пляшок судом було встановлено, що на вилучених у ПП "Роял Паб" 8 пляшках з алкогольними напоями відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, а також будь - які елементи/сліди наклеювання марок акцизного податку.
Також суд критично ставиться до твердження представника позивача, що марки акцизного податку встановленого зразка залишились після відкриття пляшок на оригінальних кришках від пляшок, а відтак на вилучених пляшках вони відсутні, з огляду на таке.
В судовому засіданні під час дослідження вищезазначених 8 пляшок алкогольних напоїв, судом, поміж іншим, було оглянуто декілька пляшок алкогольних напоїв з оригінальними кришками, на яких також були відсутні марки акцизного податку та не виявлено будь - яких елементів/слідів наклеювання марок.
Крім того, суд зауважує, що на двох з восьми пляшках наявні залишки цінника з написами "eur" та "duty", що свідчить про придбання вищезазначених алкогольних напоїв в мережі магазинів безмитної торгівлі.
Встановлені в судовому засіданні особливості 8 пляшок з алкогольними напоями були відображені в акті про огляд речових доказів від 23.10.2013 року, який підписаний усіма учасниками судового засідання без зауважень (а.с. 103).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що в ході проведення перевірки ними було виявлено зберігання в кафе - барі "Роял Паб" пляшок з алкогольними напоями без марок акцизного податку. Особа, в присутності якої проводилась перевірка - бармен кафе - бару "Роял Паб" ОСОБА_3 нічого не повідомляв про те, що марки акцизного податку зберігаються десь окремо та не надавав їх для огляду.
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він на момент перевірки працював барменом в ПП " Роял Паб ", чи були марки акцизного податку на пляшках, вилучених в ході перевірки, він не пам'ятає, кришок з марками він не надавав перевіряючим. Також свідок пояснив, що враховуючи велику кількість відвідувачів спиртні напої розходились в кафе - барі дуже швидко: пляшка лікеру за 1-2 дні, а віскі, як більш дороге - 1-2 пляшки на місяць.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вилучені пляшки з алкогольними напоями були придбані позивачем в контрагентів та торговельній мережі та містили марки акцизного податку. На підтвердження фактів придбання позивачем надано товарно - транспортні накладні, фіскальний чек, податкову накладну та видаткові накладні (а.с. 60 - 74 ).
Проте, суд вважає, що зазначені документи не стосуються пляшок з алкогольними напоями, які було вилучено в ході проведення перевірки, виходячи з наступного. Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_3 в частині великих обсягів реалізації спиртних напоїв в " Роял Паб ", та відмічає, що надані позивачем документи свідчать про придбання спиртних напоїв в кількості 1-2 пляшки ще в січні - вересні 2012 року, тобто понад 1 рік тому. Крім того, суд відмічає, що не співпадає ємність та штрихкоди вилучених пляшок та зазначені в документах, що надані позивачем.
Суд також приймає до уваги постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2013 року в справі № 127/13976/13-п, яка набрала законної сили, відповідно до якої директора ПП " Роял Паб " Фесенка С.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 - 5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу ( а.с. 38 ).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Згідно з абз. 3 ч.4 ст.11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Їх наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251.
Відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2013 року « Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів », у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання ( розкриття ) товару.
Згідно вимог ст.7 Закону України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» наявність марки акцизного збору на пляшці ( упаковці ) алкогольних напоїв та пачці ( упаковці ) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Відповідно до абз. 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів підприємницької діяльності у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 грн.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790 "Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо-встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність передбачену Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до п.п.8.2 п. 8 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.10.2011 №1289, Департамент відповідно до покладених на нього завдань і повноважень, серед іншого, має право в установленому порядку проводити відбір зразків марок акцизного податку з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та застосовувати до суб'єктів господарювання передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п.п.8.13 п. 8 Положення).
Перевірка, яка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства про виробництво та обіг підакцизних товарів, відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається фактичною перевіркою та здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
В розрізі повноважень Департаменту та його статусу, як підрозділу ДПС, останній є контролюючим органом, що безпосередньо здійснює проведення відповідних перевірок.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичні перевірки проводяться органами державної податкової служби у межах їх повноважень виключно у випадках та порядку встановленому цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.
Пункт 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України містить виключний перелік документів якими оформлюються результати перевірки. Такими документами є акт або довідка. Податкове повідомлення-рішення в перелік таких документів не входить.
Сама фактична перевірка спрямована лише на виявлення та фіксування правопорушень. Застосування ж санкцій за правопорушення виявлені в ході перевірки є процедурою окремою та здійснюється поза межами такої перевірки. Порядок застосування даних санкцій може регулюватися як Податковим кодексом України, так і іншими Законами України.
Згідно з статтею 116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, останнє не є податковим повідомленням-рішенням, а прийняте за формою затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Порядок №790).
Виходячи з наведеного, позивач вказує на протиправність даного рішення з огляду на недотримання відповідачем вимог щодо форми рішення, яким застосовуються штрафні санкції.
З даного приводу суд зауважує, що Закон №481 та Порядок №790 є чинними на момент виникнення спірних правовідносин та надають право відповідачу у разі виявлення правопорушень приймати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція висловлена Вінницьким апеляційним адміністративним судом в постанові від 02.07.2013 року в справі №802/1808/13-а.
Водночас, недотримання відповідачем вимог ПК України щодо форми рішення не може свідчити про невідповідність його висновків щодо суті виявленого порушення.
На підставі належних та достатніх доказів відповідачем встановлено факт порушення позивачем вимог Закону №481 та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, скасування якого з підстав недотримання вимог щодо його форми потягне за собою безпідставне звільнення позивача від відповідальності за правопорушення, факт вчинення якого є доведеним.
Суд критично оцінює посилання позивача щодо недотримання відповідачем вимоги, встановленої для проведення фактичних перевірок, а саме не вручення ПП "Роял Паб" наказу на перевірку, оскільки вказане твердження спростовується відповідними доказами, а саме: в матеріалах справи наявний акт від 06.06.2013 року про відмову позивача від підпису у направленні на перевірку (а.с. 35) та рекомендоване повідомленням про отримання поштового відправлення (зворотній бік а.с. 30).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході правомірно проведеної перевірки встановлено факт порушення позивачем вимог Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в зв'язку з чим правомірно застосовано фінансову санкцію до позивача.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність застосованих до позивача на підставі даного акту фінансових санкцій.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд керується ст. 94 КАС України та приймає до уваги, що позивачу відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Речові докази ( відповідно до акту від 23 жовтня 2013 року ) після набрання постановою законної сили повернути Оперативному управлінню Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна