14 жовтня 2013 р.Справа № 640/6617/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р. по справі № 640/6617/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
18.04.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправними дії пенсійного органу щодо перерахунку та зменшення пенсії за віком позивачу; скасувати розпорядження пенсійного органу від 22.02.2013 року №838181 від 11.03.2013 року № 838181; зобов'язати пенсійний орган поновити та здійснювати виплату позивачу пенсії за віком в розмірі, який був призначений згідно з протоколом пенсійним органом від 16.05.2012 року №411.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2013 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправними дії пенсійного органу щодо перерахунку та зменшення пенсії за віком позивачу.
Скасувати розпорядження пенсійного органу від 22.02.2013 року №838181 та від 11.03.2013 року №838181.
Зобов'язано пенсійний орган поновити та здійснювати виплату позивачу пенсії за віком в розмірі, який був призначений протоколом пенсійного органу від 16.05.2012 року №411.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» , фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває у відповідача на пенсійному обліку та з 12.04.2012 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі станом на 12.04.2013 року - 4 467,54 грн.
Протоколом про призначення пенсій від 16.05.2012 року розмір пенсії склав 4 467, 54 грн.
Розпорядженнями від 22.02.2013 року №838181 пенсію позивача була перерахована та її розмір було зменшено до 2 871,50 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», яка передбачає підвищення пенсії пенсіонерам пенсія яких була призначена або перераховані до 2008 року, тоді як позивач перейшов на інший вид пенсії вже у 2012 році.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Сторони не заперечують, що позивач був отримувачем з 16.12.1992 року по 12.04.2012 року пенсії відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
За його заявою його було переведено на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ».
Підставою для зменшення розміру пенсії позивача з 4 467,54 грн. до 2 871,50 грн. пенсійний орган зазначає виконання приписів постанови від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення».
Колегія суддів, вважає дані позицію помилковою.
У відповідності до абзацу 2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» пенсії особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, призначені до 2007 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, перераховуються у порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.
Згідно до преамбули згаданої вище постанови дана постанова була прийнята з метою забезпечення послідовного впровадження державної соціальної політики щодо підвищення стандартів життя.
На підставі ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачу була призначена пенсія із розміру грошового забезпечення, у розмірі 4 467,54 грн.
Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.
Апеляційна скарга містить посилання на вказані вище пункт постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» та не спростовують висновків суду.
Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2013р. по справі № 640/6617/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2013 р.