Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 листопада 2013 р. № 820/9132/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,
за участю представника позивача - Барішевського О.В.,
представника відповідача - Лисенка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма"
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Граківські комбікорма") звернулося до суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач,Чугуївська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.07.2013 року: № 0000222200 про зменшення ТОВ "Граківські комбікорма" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 718379, 00 грн.; № 0000212200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 151984, 50 грн., в тому числі 101323, 00 грн. за основним платежем та 50661, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000202200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54001, 00 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені на підставі акта «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Граківські комбікорма», код 37525412, з питання взаємовідносин з ТОВ «Агро-Крокус» (код ЄДРПОУ 37459942), за період з 01.07.2012р. по 31.01.2013 р.» від 12.07.2013 р. № 17/20-29-22/37525412, висновки якого про нереальність та непідтвердженість документально господарських операцій з ТОВ «Агро-Крокус» є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів, через що такі податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач до суду надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 96 т. 1), в яких зазначив, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Граківські комбікорма» вимог:
- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 718379, 00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 587281, 00 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 131098, 00 грн.;
- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 101323, 00 грн., у т.ч. за серпень 2012 року на суму 101323, 00 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 54001, 00 грн. за січень 2013 року.
Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що ТОВ «Граківські комбікорма» безпідставно віднесено до складу валових витрат суми по взаємовідносинам із ТОВ «Агро-Крокус», а до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом, згідно якого в акті Основ'янської МДПІ № 343/221/37459942 від 19.03.13 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Крокус» (код ЄДРПОУ 37459942 щодо підтвердження господарських операцій із платниками податків за січень 2012 року - січень 2013 року», встановлено відсутність можливості реального здійснення господарської діяльності з постачальниками та покупцями.
Крім того, вказує, що у ТОВ «Граківські комбікорма» перевізні документи, якими підтверджуються факти перевезення (відправлення) товарів автомобільним транспортом заповнені з порушенням законодавства, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТМЦ від ТОВ «Агро-Крокус», а також невідомо ким встановлено сортність придбаної сільськогосподарської продукції та рік врожаю.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ТОВ «Граківські комбікорма» діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції Чугуївською районною державною адміністрацією 20.12.2011 р. (а.с. 18-29 т. 3), є юридичною особою та зареєстроване в ЄДР ЮО та ФОП, про що свідчить копія виписки серії ААБ № 172249 від 12.12.2006 р. (а.с. 7 т.1) та витягу № 17557331 від 12.11.2013 року (а.с. 236 т.2), включено до ЄДРПОУ згідно копії довідки АА № 593227 з ЄДРПОУ від 14.05.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 30 т. 3) є платником податків і зборів встановлених Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV, що підтверджується також копією свідоцтва № 200006705 від 01.11.2011 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 8 т.1).
Видами діяльності ТОВ «Граківські комбікорма», згідно копії довідки з ЄДРПОУ АА № 593227 від 14.05.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, витягу з ЄДР ЮО та ФОП № 17557331 від 12.11.2013 року за КВЕД-2010, є: 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.92 виробництво готових кормів для домашніх тварин; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 складське господарство.
З матеріалів справи вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «Граківські комбікорма» для здійснення власної господарської діяльності використовував нежитлові приміщення на підставі договору оренди з ТОВ Агропромислова Асоціація «Агросвіт» № 1-ГК від 01.10.2011 р. за адресою: Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Польова, 1 (а.с. 3-4 т.3), що також підтверджується копіями актів приймання - передачі (а.с. 5 - 10 т.3), копіями додаткових угод до договору оренди № 1-ГК від 01.10.2011 р. (а.с. 11 - 13 т.3), а також винаймав устаткування комбікормового заводу.
З використанням орендованого нерухомого майна та устаткування ТОВ «Граківські комбікорма» веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.
Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ було здійснено перевірку відповідача за результатами якої було складено акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Граківські комбікорма», код 37525412, з питання взаємовідносин з ТОВ «Агро-Крокус» (код ЄДРПОУ 37459942), за період з 01.07.2012р. по 31.01.2013 р.» від 12.07.2013 р. № 17/20-29-22/37525412 (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 9-30 т.1).
Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:
- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 718379, 00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 587281, 00 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 131098, 00 грн.;
- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 101323, 00 грн., у т.ч. за серпень 2012 року на суму 101323, 00 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 54001, 00 грн. за січень 2013 року.
На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 26.07.2013 року: № 0000222200 про зменшення ТОВ "Граківські комбікорма" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 718379, 00 грн.; № 0000212200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 151984, 50 грн., в тому числі 101323, 00 грн. за основним платежем та 50661, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000202200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54001, 00 грн. (далі по тексту - податкові повідомлення-рішення) (а.с. 31-33 т.1).
При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ «Агро-Крокус», пройшло у встановленому законодавством порядку процедуру державної реєстрації, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 427529, виданого 13.01.2011 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, (а.с. 150 т.1), включене до ЄДР ЮО та ФОП про що свідчить копія виписки серії ААВ № 586201 від 17.08.2012 року (а.с. 151 т. 1), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 237 т.2) та є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, що підтверджується копією свідоцтва № 100322099 та № 200069796 від 04.02.2011 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 152, 153 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємих податковим органом періодах між позивачем та ТОВ «Агро-Крокус» були укладені та виконувалися наступні договори поставок: № 240712 від 24.07.2012 р. (а.с. 34- 36 т.1), № 020812 від 02.08.2012 р. (а.с. 60- 61 т.1), № 111212 від 11.12.2012 р. (а.с. 71- 72 т.1), згідно яких ТОВ «Агро-Крокус» зобов'язалось передати у власність покупцю - ТОВ "Граківські комбікорма" кукурудзу, шрот та жмих соняшниковий (далі по тексту - товар), а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього.
Реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "Граківські комбікорма" та ТОВ «Агро-Крокус» підтверджується копіями: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень (а.с. 37-59, 62-71, 73-89 т.1), рецептів на виготовлення готової продукції - комбікормів, довідок про вироблення комбікормів і використання сировини на комбікормовому заводі за формою № 114 (а.с. 154 - 247 т.1).
Також, як встановлено при судовому розгляді справи позивач має атестовану виробничо-технологічну лабораторію, що підтверджується копією свідоцтва про атестацію № 100-4285/2011 від 26.12.2011 року, виданого ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», чинного до 25.12.2014 року (а.с. 238 т.2).
Якість придбаної у ТОВ «Агро-Крокус» продукції підтверджується копіями посвідчень про якість (а.с. 239 - 250 т.2, а.с. 1-2 т.3).
Перевіркою встановлено, що суми придбання ТМЦ були включені позивачем до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 718379, 00 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 587281, 00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 131098 грн., а суми ПДВ за виписаними ТОВ «Агро-Крокус» податковими накладними включені до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень 2013 року.
Подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «Агро-Крокус» товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджується копіями: договорів з додатковими угодами та специфікацій до них (а.с. 1-46 т.2), видаткових накладних, довіреностей, банківських виписок (а.с. 47 - 231 т.2).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.
В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.
Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.
Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.
Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Агро-Крокус» включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.
Факт реєстрації контрагента позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акт іншого податкового органу, який не є первинним документом.
Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.
Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є лише матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.
Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
Щодо твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Граківські комбікорма» товарно-транспортних накладних та помилки при їх заповненні суд зазначає наступне.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем суми 718379, 00 грн. до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а також 155324, 00 грн. до складу податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ «Агро-Крокус».
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 року № 0000222200, № 0000212200 та № 0000202200 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.07.2013 року № 0000222200 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 718379, 00 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень).
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.07.2013 року № 0000212200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 151984, 50 грн. (сто п'ятдесят тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 50 копійок), в тому числі 101323, 00 грн. (сто одна тисяча триста двадцять три гривні) за основним платежем та 50661, 50 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот шістдесят одна гривня 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.07.2013 року № 0000202200 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54001, 00 грн. (п'ятдесят чотири тисячі одна гривня).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.