30 вересня 2013 р.Справа № 816/4295/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 816/4295/13-а
за позовом Виконавчого комітету Полтавської міської ради
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання протиправною та нечинною вимоги,
15.07.2013 року, Виконавчий комітет Полтавської міської ради (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просить, про визнання протиправною та нечинною вимогу від 05.07.2013 року №03/4424.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 05.07.2013 року відповідачем було направлено до позивача вимогу про надання інформації №03/4424.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із правил статті 162 КАС України, що визначають способи захисту позивачем в адміністративному судочинстві, та приписів Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було правильно зазначено про неправильність обраних позивачем способів захисту шляхом визнання протиправним вимоги відповідача та визнання її нечинною.
Пунктом 10.2 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 зазначено, що при цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного прав позивача, а саме визнання акта протиправним.
За наведених підстав, колегія суддів не вважає обґрунтованими доводами апеляційної скарги.
На підставі ст..3 закону України «Про Антимонопольний комітет України» основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема,здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання тощо.
У відповідності до ст. 17 згаданого вище Закону, до повноважень відповідача входить, зокрема, під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обжерним доступом; проводити дослідження рину, визначати межі товарного ринку, а також становище в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) та інші.
Матеріали справи свідчать про те, що із засобів масової інформації відповідачу стало відомо про підвищення позивачем вартості проїзду пасажирів в автобусах на маршрутах загального користування, які працюють в режимі маршрутного таксі та в експресному режимі руху, та стали підставою для направлення вимоги позивачу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписи Закону України «Про захист економічної конкуренції» не встановлює обмежень для відповідача під час отримання інформації.
Апеляційна скарга містить посилання на наявність інформації, яку можна отримати в засобах ЗМІ.
Колегія суддів зауважує про те, що відповідачем вимагається не тільки проекти рішень, але й інші документи та відомості, розрахунки тощо.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 816/4295/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2013 р.