05 листопада 2013 року Справа № 27619/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Костіва М.В., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання - Гелецькому П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «Зубр ПП» та Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Зубр ПП» до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.09.2009 року,-
В жовтні 2009 року Приватне підприємство «Зубр ПП» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.09.2009 року.
Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року складено акт №2124/23-209/30993970 від 15.09.2009 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001722321/0, №0001742321/0, №572461721/0 від 28.09.2009 року.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає безпідставними, оскільки відповідачем в акті перевірки (п.4 акту) зазначено висновок про заниження податку на прибуток в сумі 183705,00 грн., а саме : 4 квартал 2007 року - 174772,00 грн., 1 квартал 2008 року - 8933,00 грн.. Акт перевірки, на думку позивача, не містить обґрунтування висновків щодо заниження податкових зобов'язань з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку позивача.
Податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, яке виникло на думку відповідача у зв'язку з неврахуванням позивачем в жовтні 2007 року суми коштів отриманої від управління капітального будівництва Львівської міської ради за виконані в вересні 2007 року ремонтно-будівельні роботи позивач вважає безпідставними, оскільки позивач оподаткував вказану операцію по першій події - за датою фактичного одержання робіт платником.
Щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 167822,00 грн., а саме : 10-м. 2007 року -146963,00 грн., 4-м. 2008 року - 815,00 грн., 1-м. 2009 року - 20044,00 грн., то п.п. 3.2.1 акту перевірки не містить вказівок на конкретні господарські операції, з яких позивач невірно розрахував і сплатив податок на додану вартість. Господарську операцію по виконанню робіт для управління капітального будівництва Львівської міської ради в вересні 2007 року позивач оподаткував податком на додану вартість, як і податком на прибуток, по першій події - за датою фактичного надання результатів робіт у вересні 2007 року на підставі актів прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2007 року.
Задекларовані позивачем в вересні 2007 року, податок на прибуток в сумі 183.705,00 грн. та податок на додану вартість в сумі 146.963,00 грн. з господарської операції по виконанню робіт для УКБ Львівської міської ради на суму 881.780,00 грн., попередня перевірка позивача не розцінила в якості допущеного порушення переплати у вересні 2007 року.
В частині податку з доходів фізичних осіб позивач зазначає, що згідно п. 3.6.2 акту перевірки «Податок з доходів фізичних осіб», ПП «Зубр ПП» у листопаді 2008 року виплатило дохід в сумі 10000,00 грн. фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, який зареєстрований платником єдиного податку, не перерахував до бюджету податок з виплаченого доходу за ставкою 15 % в сумі 1500,00 грн., оскільки дохід виплачено з іншого виду підприємницької діяльності, а ніж це передбачено у свідоцтві платника єдиного податку.
Вказаний висновок позивач вважає необґрунтованим, оскільки Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів, малого підприємництва» не обмежує фізичну особу - суб'єкта малого підприємництва у здійсненні нею підприємницької діяльності не зазначеної у свідоцтві про реєстрацію, як платника єдиного податку. Крім цього, вказаний Указ Президента України не передбачає збільшення ставки податку понад 200 грн. в залежності від виду діяльності чи кількості видів діяльності, які здійснюються таким підприємцем, ФОП ОСОБА_1 сплатив у листопаді 2008 року 200 грн. єдиного податку, а відтак згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів, малого підприємництва», не є платником податку з доходів фізичних осіб, а позивач не є його податковим агентом.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0001742321/0 від 28.09.2009 року в частині суми податкового зобов'язання - 30.066 грн. (в тому числі: за основним платежем - 20.044 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10.022 грн.);
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львові № 572461721/0 від 28.09.2009 року.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство «Зубр ПП» та Державна податкова інспекція в Сихівському районі м. Львова оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Зубр ПП» просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року скасувати і прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в Сихівському районі м. Львова просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №572461721/0 від 28.09.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в цій частині.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано до ДПІ у Сихівському районі м.Львова податкову декларацію з податку на прибуток на три квартали 2007 року від 09.11.2007 року, згідно якої задекларовано податкові зобов»язання в сумі 1263, 00 грн. та податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року від 22.10.2007 року, де задекларовано податкові зобов»язання в сумі 249, 00 грн.
15.09.2009 року за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року ДПІ у Сихівському районі м.Львова було складено акт №2124/23-209/30993970.
На підставі акту перевірки 28.09.2009 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001722321/0, яким визначено податкове зобов»язання за платежем податок на прибуток на суму 275.557, 50 грн., у тому числі : за основним платежем в сумі 183.705, 00 грн.; штрафними санкціями в сумі 91.852, 50 грн.
28.09.2009 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001742321/0, яким визначено податкове зобов»язання за платежем : - податок на додану вартість на суму 254.326, 50 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 169.551, 00 грн. штрафними санкціями в сумі 84775, 50 грн.
Також, 28.09.2009 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №572461721/0, яким визначено податкове зобов»язання за платежем : - податок з доходів фізичних осіб на суму 4500, 00 грн., у тому числі : - за основним платежем в сумі 1500, 00 грн., штрафними санкціями в сумі 3000, 00 грн.
Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбалися таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Крім цього, встановлення додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, які зазначені у цьому законі - не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Звільняються від оподаткування операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України (пп. 5.1.22 п. 5.1 ст. 5 цього Закону).
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом (пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону).
У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з ст. 3 та ст. 5 цього Закону, суми податку сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.
У випадку коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп. пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону).
Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом (пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 цього Закону).
Відтак, колегія суддів дійшла неспростовного висновку про те, що встановивши факт збільшення валового доходу під час оподаткування операцій з поставки наданих послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, за правилами підпункту 11.3.1 Закону « Про оподаткування…» , ДПІ Сихівського району м. Львова вчинила законне донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції зроблений при неповному з'ясуванні та непереконливій оцінці всебічних обставин і зібраних доказів, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті спору і у відповідності до вимог ст.202 КАС України є підставою для скасування постановленого рішення по справі та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова - задоволити,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зубр ПП» задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі № 2а-6419/09/1370 - скасувати і винести нову, якою в задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Зубр ПП» - відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Гулид Р.М.
Судді : Костів М.В.
Каралюс В.М.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 11.11.2013 року